Людям із порушенням зору
У 2019–2022 роках понад 83 тисячі постраждалих учасників Революції Гідності, антитерористичної операції та відсічі збройної агресії проти України не отримали якісних, доступних і безоплатних послуг з реабілітації та реадаптації.
Про це йдеться у Звіті про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, спрямованих на реалізацію заходів із реабілітації та реадаптації постраждалих учасників Революції Гідності, антитерористичної операції та відсічі збройної агресії проти України. Відповідальний за проведення аудиту – заступник Голови Рахункової палати Андрій Майснер.
Аудит встановив, що за чотири роки не сформовані ні повний пакет послуг із реабілітації й реадаптації цієї категорії громадян, ні система їх надання. Загальна чисельність ветеранів війни належним чином не облікована. Уповноважені органи та установи не розробили стратегії переходу громадян від військової служби до цивільного життя.
Андрій Майснер наголосив: «Державний апарат, на жаль, не готовий і не спроможний наразі надати якісні послуги для підтримки ветеранів, постраждалих учасників і членів їх сімей. На фронт і в армію в нас беруть громадян через медичне обстеження, а повертають у цивільне життя без нього. Послуги з реабілітації й реадаптації постраждалих учасників Революції Гідності та війни здебільшого або неякісні, або лише «паперові» у звітах чиновників».
Для медичної, фізичної реабілітації та психосоціальної, професійної реадаптації постраждалих учасників Революції Гідності, учасників АТО та осіб, які брали участь у заходах національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії росії в Донецькій та Луганській областях на період до 2023 року, Уряд запровадив Державну цільову програму. На її виконання з 2019 по 2022 роки з держбюджету використали майже 622 млн гривень. Головними розпорядниками цих коштів визначили Мінветеранів і Мінсоцполітики.
Аудит виявив, що Державну цільову програму за результативними показниками виконали на 67,4%. Послуги із соціальної та професійної адаптації отримали понад 12,7 тис. постраждалих при запланованих 14 тис. осіб, санаторно-курортне лікування – 22,4 тис. із майже 53 тис. постраждалих. Психологічну реабілітацію, яка б відновила або компенсувала втрачені психічні функції, мали пройти понад 70 тис. осіб, але в стаціонарі таких послуг не надавали, а замінили їх психологічною допомогою, якою скористалися лише 19,7 тис. постраждалих.
Аудит засвідчив, що недосконалості й суперечності з реалізацією програми були і щодо її нормативно-правового забезпечення. Так, лише у березні 2021 року законодавчо визначили стратегічні завдання щодо прав ветеранів війни, а поняття «державна політика соціального захисту ветеранів війни» – через рік, тобто після повномасштабного вторгнення росії в Україну.
Крім того, категорію осіб, якими опікується Мінветеранів, законодавством обмежили учасниками АТО. Міністерство досі не визначило відповідних завдань щодо їхньої медичної реабілітації та психосоціальної реадаптації. Також Мінветеранів та Мінсоцполітики не володіли інформацією про загальну чисельність постраждалих учасників, контингент, вид і обсяг послуг, яких вони потребують. Так, за чотири роки послуги з психологічної реабілітації планували надати лише 2,2% осіб із тих, хто мав на неї право та потребував її, санаторно-курортного лікування – 8,1% постраждалим, професійної реадаптації – 11,6%.
Аудит встановив, що у 2019–2022 роках видатки на психологічну реабілітацію в держпрограмі скоротили у 2,7 раза (з 623 до 232 млн грн), натомість у 1,8 раза збільшили суму коштів на санаторно-курортне лікування (з майже 338 млн грн до 624 млн гривень). Навіть за такого суттєвого скорочення видатків на психологічну реабілітацію протягом чотирьох років не використали та повернули до держбюджету 62,5 млн гривень. Це сталося через завищення середніх витрат під час планування видатків та розподілу асигнувань між розпорядниками коштів нижчого рівня. А також через зволікання Мінветеранів із затвердженням порядку формування, ведення та доступу до Реєстрів постачальників послуг із психологічної реабілітації для ветеранів і членів їх сімей. Інша причина повернення коштів – участь цих осіб у широкомасштабній війні.
Місцеві органи соціального захисту населення не подавали інформацію про постраждалих, які потребують психологічної реабілітації. Тому тільки в Закарпатській області понад 4 тис. учасників бойових дій АТО та осіб з інвалідністю внаслідок війни не змогли скористатися цими послугами.
Крім цього, до держбюджету повернули 32,5 млн грн на заходи із соціальної та професійної реадаптації. Наприклад, у 2022 році органи соцзахисту населення Львівщини запланували на 675 тис. грн забезпечити санаторними путівками 42 осіб, хоча їх потребували лише троє. Невикористані 634 тис. грн повернули до держбюджету.
Мінветеранів не розробило та не затвердило стандарти надання послуг із психологічної реабілітації. При наданні допомоги психологи не використовували міжнародні протоколи, оскільки жоден з них не імплементований в Україні. Як наслідок, постраждалі отримували неякісні послуги, а з держбюджету нерезультативно використали 178 млн гривень.
Т.в.п. Голови, Заступник Голови Рахункової палати Андрій Майснер із цього приводу зазначив: «Так, через відсутність затверджених стандартів і протоколів проведення психологічної реабілітації постраждалих лікували в санаторіях фізкультурою, фіточаєм і мінеральною водою, витрачаючи в середньому 13,4 тис. грн на особу за курс. Інший приклад – послуги з психологічної реабілітації надавали санаторії, які не відповідали встановленим критеріям: психологи без вищої освіти за конкретними напрямками профпідготовки, приміщення закладів не розраховані для осіб із інвалідністю тощо».
Аудит показав, що Мінветеранів неефективно управляло діяльністю підвідомчих центрів, у результаті вони надавали допомогу переважно іншим категоріям громадян. Це суперечило Державній цільовій програмі. Крім того, фахівці Рахункової палати виявили в діяльності центрів численні порушення на 4,6 млн гривень.
Рішення та Звіт будуть опубліковані на офіційному вебсайті Рахункової палати, направлені до Верховної Ради України, а також кожному об’єкту контролю для вжиття заходів щодо виконання рекомендацій Рахункової палати.
