Людям із порушенням зору
Недостатньо ефективна робота ДФС/ДПС протягом 2019 року та січня–квітня 2020 року призвела до ненадходження частини платежів до держбюджету, ризиків неправомірного відшкодування ПДВ та збільшення податкового боргу.
Про це свідчать результати аудиту ефективності діяльності Державної фіскальної служби України, Державної податкової служби України та Державної митної служби України. Відповідальний за проведення аудиту – член Рахункової палати Цезар Огонь.
Рахункова палата наголошує, що загалом, на забезпечення функціонування органів ДФС/ДПС протягом 2019 року та січня–квітня 2020 року з державного бюджету було спрямовано близько 13,8 млрд гривень. При цьому неякісне планування при визначенні обсягів бюджетних призначень та асигнувань, а також несвоєчасне і неефективне прийняття органами ДФС/ДПС рішень щодо управління бюджетними коштами протягом 2019 року, призвело до повернення до державного бюджету невикористаних на кінець звітного періоду асигнувань загального фонду в сумі 370,7 млн гривень.
Аудитом зафіксована низька результативність контрольно-перевірочної роботи органів ДФС/ДПС. Загалом, за результатами камеральних, документальних (виїзних і невиїзних) та фактичних перевірок, проведених органами ДФС і ДПС протягом 2019 року та січня–квітня 2020 року, донарахування грошових зобов’язань становили майже 71,7 млрд грн.
Проте, через оскарження платниками податків рішень контролюючих органів, узгоджено 26,1 млрд грн грошових зобов’язань (36,4%), а сплачено до бюджету лише близько 6 млрд грн (8,4% донарахованих грошових зобов’язань, або 23% узгоджених).
Аудитори Рахункової палати зазначають, що органами ДФС і ДПС не усунуто умови для застосування окремими платниками податків схем для заниження своїх податкових зобов’язань з ПДВ та неправомірного отримання відшкодування цього податку з державного бюджету.
Зокрема, територіальні органи ДФС і ДПС не належно відпрацювали доведені переліки суб’єктів господарювання, щодо яких були ризики їх участі у схемах постачання та використання сумнівного податкового кредиту. Частка відпрацьованих ризикових платників не перевищувала 35% від загальної кількості доведених.
За даними ДПС, протягом 2019 року до територіальних органів ДФС/ДПС доведено на відпрацювання понад 12,2 тис. ризикових суб’єктів господарювання – вигодонабувачів ПДВ на суму 29,6 млрд грн. У січні–квітні 2020 року на відпрацювання доведено 3,9 тис. вигодонабувачів ПДВ на суму 6 млрд гривень.
Територіальні органи ДФС/ДПС протягом 2019 року та січня–лютого 2020 року відпрацювали 4,7 тис. вигодонабувачів – 29% від загальної кількості доведених. За результатами донараховано грошові зобов’язання, зменшено від’ємне значення та бюджетне відшкодування з ПДВ на суму 5,3 млрд грн, встановлено нереальність операцій з продажу на 2,4 млрд гривень. Тобто, понад дві третини вказаних суб’єктів господарювання залишились поза контролем органів ДФС/ДПС.
Водночас органи ДПС, що були об’єктами аудиту, не надали або затягували з наданням Рахунковій палаті інформації щодо окремих питань адміністрування ПДВ. Як наслідок, Рахункова палата не мала можливості дослідити питання щодо обґрунтованості прийняття посадовими особами ДФС і ДПС рішень про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а також правомірності відшкодування ПДВ.
Щодо податкового боргу, то через неефективну роботу ДФС/ДПС протягом 2019 року та січня–квітня 2020 року він збільшився на 25,6% і становив 107,6 млрд гривень. Найбільші суми боргу – це з ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) – майже 48%, податку на прибуток підприємств – майже 20%, рентної плати – 16%.
Надходження до державного бюджету в рахунок погашення податкового боргу протягом зазначеного періоду становили 15,9 млрд гривень. Це лише 15% податкового боргу станом на 01.05.2020. За цей період було списано 7,2 млрд грн безнадійного боргу.
Заходи органів ДФС/ДПС щодо упередження зростання податкового боргу були неефективними. Про це свідчать розрахунки обсягів новоутвореного податкового боргу, який протягом дослідженого періоду становив майже 45 млрд грн, що в 2,8 рази більше, ніж його погашення грошовими коштами.
При цьому податковий борг лише на третину забезпечений вартістю заставного майна боржників, що унеможливлює його погашення за рахунок примусових заходів. Крім того, тільки 0,3% заставного майна реалізовано з метою погашення податкового боргу.
Звіт та рішення за результатами аудиту будуть опубліковані на офіційному вебсайті Рахункової палати.
