Людям із порушенням зору
Заходи щодо протидії з туберкульозу в Україні неефективні та не сприяють подоланню епідемії. Про це свідчать результати паралельного аудиту вищих органів аудиту Азербайджану, Грузії та України ефективності профілактики та лікування туберкульозу. Відповідальний за проведення аудиту – член Рахункової палати Василь Невідомий.
В Україні, попри зменшення темпів захворювання на туберкульоз за останні кілька років (з 67,6 випадків на 100 тис. населення у 2016 році до 60,1 у 2019 році), рівень захворюваності перевищує епідемічний поріг (50 випадків на 100 тис. населення). У 2014 році Україна вперше увійшла до п’ятірки країн світу з найвищим показником захворюваності на мультирезистентний туберкульоз. Його лікування потребує більше часу, є дорогим і менш ефективним.
Майже 29% пацієнтів, у яких вперше діагностовано туберкульоз, мають підтверджену стійкість до протитуберкульозних препаратів. Кількість пацієнтів з мультирезистентним туберкульозом у 2019 році зменшилась на 24% у порівнянні з 2016 роком (з 7778 до 5908 випадків). Однак серед них збільшилась частка хворих на туберкульоз з розширеною резистентністю (з 14,7% у 2016 році до 19,8% у 2019 році). За даними ВООЗ, приблизно 25% усіх випадків туберкульозу в Україні залишаються невиявленими щороку. Це сприяє подальшому поширенню захворювання.
Для протидії захворюванню на туберкульоз Уряд у березні 2017 року затвердив План заходів щодо реалізації Стратегії забезпечення сталої відповіді на епідемію туберкульозу, у тому числі хіміорезистентного, та ВІЛ-інфекції/СНІДу на період до 2020 року. Однак протягом 2017−2019 років повністю реалізовані були лише 20,7% заходів.
При цьому, джерела фінансування, перелічені в Плані, не містять обсягів коштів; показники виконання заходів конкретних цифрових значень, що ускладнює комплексну оцінку ефективності витрат та досягнутих результатів. Документ також не містить жодних заходів, пов’язаних з профілактикою, діагностикою та лікуванням туберкульозу, а також з удосконаленням інфекційного контролю.
В листопаді 2019 року Уряд затвердив Державну стратегію у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу та вірусним гепатитам на період до 2030 року. Документ передбачає зниження рівня захворюваності та зменшення абсолютної кількості смертей від туберкульозу на 80% та 90% відповідно у порівнянні з 2015 роком, а також щодо забезпечення ефективного лікування туберкульозу, в тому числі його резистентних форм, на рівні 90%. Однак, МОЗ спільно з центральними органами виконавчої влади, обласними та Київською міською держадміністраціями не підготував трирічні плани дій щодо реалізації цієї Стратегії.
Аудит встановив, що МОЗ та ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України» не мають інформації про загальний обсяг коштів, використаних у 2018−2019 роках на протидію захворюванню на туберкульоз. В тому числі і коштів на реалізацію Плану заходів, крім коштів держбюджету на суму 729 млн грн, що використані МОЗ для придбання матеріалів для діагностики та лікування туберкульозу, та коштів, наданих Глобальним фондом, на суму 2,7 млн грн (в еквіваленті) для проведення навчань з питань протидії туберкульозу.
Аудит також виявив недостатню ефективність заходів, вжитих для інформування населення з питань, пов’язаних з протидією захворюванню на туберкульоз. Відсутня інформація і про результати обов’язкових профілактичних медичних оглядів серед груп ризику. Незадовільним залишається рівень проведення вакцинації. Зокрема, у 2017, 2018, 2019 роках профілактична вакцинація проти туберкульозу для дітей віком до 1 року була зроблена для 83,5%, 90,1% та 88,6% дітей відповідно. Ці показники нижче значення, рекомендованого ВООЗ (95%).
Незадовільним залишається обстеження і лікування контактних з хворими на туберкульоз осіб. Показник обстеження такої категорії осіб у 2018−2019 роках в Україні досягнено на рівні 1,4–1,6 контактів (за рекомендованого ВООЗ показника 5–6 контактів на 1 випадок захворювання), показник лікування у цих роках відповідно – 83,9% і 80,2% (за рекомендованого ВООЗ – 100%). На національному рівні не досягнено рекомендованих ВООЗ показників успішності лікування хворих на туберкульоз.
Крім того, за відсутності належної організації і дієвої координації з боку Міністерства місцеві органи виконавчої влади провели реформування мережі протитуберкульозних установ. Як результат, рішеннями місцевих органів влади у 2018−2019 роках кількість протитуберкульозних установ була зменшена на 32 заклади (18,9%) у порівнянні з 2017 роком, кількість ліжок зменшена на 3371 одиницю (15,6%). У 2020 році планувалося скоротити ще 3254 ліжка (28,6%).
МОЗ і ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України» не запроваджена ефективна система внутрішнього контролю за використанням матеріального забезпечення, що фінансується з державного бюджету та Глобального фонду. Як результат, ліки та засоби медичного призначення на суму 886 тис. грн, які закуплені МОЗ за кошти держбюджету у 2011−2017 роках, залишились невикористаними через завершення терміну придатності. З цієї ж причини не використані ліки та засоби медичного призначення, що профінансовані коштом Глобального фонду, на суму понад 20 млн грн. Частина цих ліків та засобів медичного призначення вартістю 19,7 млн грн була утилізована. Також, залишились невикористаними, через закінчення терміну придатності, ліки для лікування мультирезистентного туберкульозу на суму 840 тис. грн. Існує суттєвий ризик нанесення шкоди державі через невикористання лікарського засобу «Капреоміцин» на суму 52,8 млн грн до закінчення терміну його придатності.
Рахункова палата рекомендує Міністерству охорони здоров’я переглянути державну політику щодо протидії захворюванню на туберкульоз, прискорити підготовку плану заходів щодо реалізації Державної стратегії розвитку системи протитуберкульозної медичної допомоги населенню та пришвидшити підготовку трирічних планів заходів з реалізації Державної стратегії у сфері протидії з ВІЛ-інфекцією/СНІДом, туберкульозом та вірусним гепатитом на період до 2030 року.
Звіт та рішення за результатами аудиту опубліковані на офіційному вебсайті Рахункової палати.
Довідково:
Рішення про проведення паралельного міжнародного аудиту ефективності профілактики та лікування туберкульозу було ухвалене в жовтні 2019 року в Києві під час зустрічі керівництва вищих органів аудиту Азербайджану, Грузії та України.
Паралельний аудит проводився в рамках реалізації проєкту Німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ «Посилення спроможності вищих органів аудиту країн Східного партнерства здійснювати моніторинг досягнення цілей сталого розвитку Порядку денного ООН на період до 2030 року» та охопив період 2016−2019 років.
