Людям із порушенням зору
За результатами аудитів у сфері взаємовідносин державного бюджету з місцевими бюджетами Рахункова палата за останні три роки виявила порушень та недоліків на загальну суму 11,8 млрд гривень. Про це заявив член Рахункової палати Василь Невідомий під час міжнародної конференції у Харкові «Посилення фінансової дисципліни місцевих громад. Роль та функції Рахункової палати».
«За 2018–2020 роки Рахункова палата провела 21 аудит у сфері взаємовідносин Державного бюджету України з місцевими бюджетами. За їх результатами виявили порушень та недоліків на загальну суму 11,8 млрд гривень. Лише минулого року обсяг порушень за цим напрямом сягнув десятої частини усіх порушень, виявлених за рік», – зазначив Василь Невідомий.
Він зауважив, що за результатами аудитів були надані пропозиції змін до Бюджетного кодексу з удосконалення механізму розподілу і використання субвенцій, уточнення переліку видатків, які можуть бути передані місцевому самоврядуванню тощо.
«Під час наших аудитів можуть досліджуватися різні питання, пов’язані з місцевими бюджетами, – зазначив член Рахункової палати. – Так, під час аудиту ефективності використання коштів, виділених Міністерству з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, на заходи з реінтеграції тимчасово окупованих територій та їх населення, ми перевірили 16 об’єктів у 4 областях: Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській і Харківській. Ці області були відібрані для реалізації субпроєктів у рамках проєкту «Подолання наслідків конфлікту, пілотний проект з відновлення та розбудови спроможностей». Кошторисна вартість субпроєктів становила понад 2,6 млн. дол. США. Аудит показав, що було використано 30 млн грн, або лише 52% запланованого обсягу коштів. При цьому, з 10 проєктів тільки 3 були на завершальному етапі, 5 – виконані частково, а 2 взагалі реалізовані менше ніж на 15%».
Василь Невідомий додав, що Рахункова палата виявила недоліки і порушення як у реалізації проєкту, так і помилки під час його запуску, що зумовило неефективне використання бюджетних коштів.
Інший приклад – аудит ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Національній службі здоров’я на первинну медичну допомогу. Об’єктами цього аудиту були 23 установи, які надають первинну медичну допомогу в 5 областях та м. Києві.
«Аудитори виявили, що ці установи використовували кошти, отримані від НСЗУ, на власний розсуд, не здійснювали облік наданих медичних послуг. Деякі установи порушували умови договорів, зокрема через те, що не мали необхідного обладнання та працювали без дозвільних документів. При цьому, НСЗУ не ініціювала припинення дії таких договорів, і майже 50 млн грн були використані з порушеннями, що містять ознаки кримінальних правопорушень», – підкреслив член Рахункової палати.
Водночас він відзначив, що центральна влада не забезпечила надавачам первинної меддопомоги умов для ефективної діяльності. Так, технічні можливості електронної системи охорони здоров’я недостатні і не дають змоги формувати необхідні вибірки і звіти. «У перевірених установах фактична кількість підписаних декларацій з пацієнтами на одного лікаря перевищує встановлені нормативи на 28–88%. Це створює надмірне навантаження на лікарів, а отже несе ризики надання пацієнтам неякісної первинної медичної допомоги», – додав Василь Невідомий.
За його словами, неналежне виконання повноважень, неефективні та несвоєчасні рішення, відсутність належного контрою та допущення порушень законодавства на місцевому рівні призводять до неефективного використання коштів платників податків, гальмують можливості розвитку регіонів і ставлять під загрозу досягнення цілей державної політики у відповідній сфері.
Водночас результати аудитів Рахункової палати свідчать про те, що центральна влада не завжди забезпечує умови для ефективного виконання повноважень на місцевому рівні. Цьому сприяє недосконала законодавча база, відсутність необхідних порядків та методик, слабкий контроль, недоліки інформаційно-аналітичного забезпечення. Крім того, місцеві бюджети часто стикаються з браком фінансування на виконання делегованих їм державою функцій. «Це питання особливо актуальне у контексті бюджетної децентралізації, поки триває пошук балансу між збільшенням повноважень місцевої влади та обсягом джерел наповнення місцевих бюджетів. І Рахункова палата може зробити свій професійний внесок у цей процес з метою справедливого розподілу суспільних благ», – резюмував Василь Невідомий.
За словами Невідомого, Рахункова палата має передбачене законом право донести існуючі місцеві проблеми на найвищий державний рівень та рекомендувати законодавчі зміни для ефективної реалізації регіональної і державної політики на місцевому рівні. А в перспективі могла б задовольняти потреби органів влади в аудиті проєктів потенційних інвестицій для підтвердження достовірності інформації, яка надається потенційними інвесторами. Це питання потребує змін до закону.
