Людям із порушенням зору
Кабінет Міністрів, Держмитслужба та ДФС не забезпечили прийняття дієвих управлінських рішень щодо здійснення митного контролю та адміністрування податків на міжнародну торгівлю та зовнішні операції. Відповідно, не створені передумови для запобігання нелегальному імпорту та контрабанді товарів в Україну, що призвело до втрат надходжень митних платежів до держбюджету.
Про це йдеться у звіті про результати аудиту ефективності планування та результативності контролю за повнотою нарахування і своєчасністю надходження податків на міжнародну торгівлю та зовнішні операції. Відповідальний за проведення аудиту – член Рахункової палати Цезар Огонь.
Так, протягом 2019 – І півріччя 2021 років надходження податків на міжнародну торгівлю становили близько 78 млрд гривень. При цьому їх питома вага в загальних податкових надходженнях до державного бюджету зменшилась з майже 4% у 2019 році до трохи більш як 3% у 2020 році та І півріччі 2021 року. На надходження ввізного мита значний вплив мало застосування суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) пільг зі сплати цього податку, обсяги яких у згаданому періоді становили 49 млрд гривень.
Мінфін прогнозував надходження податків на міжнародну торгівлю на підставі недосконалих і застарілих методик, що негативно вплинуло на обґрунтованість розрахунків. Зокрема, методика 2010 року не враховувала усіх видів мита, встановлених Митним кодексом України, а також змін у законодавстві щодо ставок оподаткування та розподілу податку між загальним і спеціальним фондами державного бюджету. Про неналежне обґрунтування надходжень вивізного мита на 2019–2021 роки свідчить рівень виконання планових (індикативних) показників з цього податку: у 2019 та 2020 роках зазначені показники виконано трохи більше ніж на 31% і 71% відповідно, у І півріччі 2021 року – на 247%.
За даними Держмитслужби, протягом зазначеного періоду виявлено порушень митних правил при імпорті товарів в Україну на понад 6 млрд грн. Попри те, що обсяги нелегального імпорту та контрабанди товарів в Україну не зменшувалися, центральні органи виконавчої влади їх практично не аналізували.
Водночас згідно з результатами досліджень аналітичних центрів щодо найбільших схем з мінімізації податків в Україні, оприлюднених на конференції «Економічні пріоритети 2020–2021», нелегальний імпорт та контрабанда товарів становлять 226–320 млрд грн щороку.
За розрахунками Рахункової палати, зважаючи на можливі обсяги нелегального імпорту та контрабанди товарів і середньозважених ставок ввізного мита, які застосовувались Мінфіном при прогнозуванні надходжень цього податку, держбюджет протягом 2019–2020 років міг недоотримати 10–14 млрд грн ввізного мита.
Аудит засвідчив: ДФС і Держмитслужбою не забезпечено належного митного контролю при здійсненні суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності операцій з імпорту товарів та адміністрування податків на міжнародну торгівлю. Аудиторами встановлено незадовільний рівень забезпечення митниць обладнанням, необхідним для ефективного проведення митного контролю, крім того, значна частина наявного обладнання в неробочому стані. Так, станом на 1 липня 2021 року не працювали 9 із 10 наявних детекторів дорогоцінних металів; 8 із 16 детекторів дорогоцінних каменів; 19 із 26 скануючих мобільних систем і 34 із 117 стаціонарних; 15 із 34 вагових комплексів; 11 із 49 комплектів для виявлення контрабанди.
Відсутність необхідного обладнання не тільки призводить до збільшення часу для здійснення митного контролю, а й створює корупційні ризики при митному оформленні товарів і транспортних засобів, а також підвищує ризики ввезення в Україну нелегального імпорту та контрабанди.
Загалом протягом 2019–2020 років і І півріччя 2021 року митними органами виявлено понад 50 тис. порушень митних правил і застосовано штрафів на 934 млн грн, з яких до державного бюджету надійшло лише 164 млн грн (майже 18%). Неефективність заходів із притягнення до відповідальності суб’єктів ЗЕД, які здійснили порушення митних правил, призводить до поширення застосування схем нелегального імпорту товарів і транспортних засобів в Україну та негативно впливає на рівень доходів державного бюджету від зовнішньоекономічної діяльності.
Крім того, Держмитслужбою не забезпечено належної взаємодії з органами ДПС, Державної казначейської служби України, правоохоронними органами при адмініструванні податків на міжнародну торгівлю, що знижувало ефективність заходів митного контролю, призводило до накопичення податкового боргу та надміру сплачених сум митних платежів.
Звіт та рішення за результатами аудиту будуть опубліковані на офіційному вебсайті Рахункової палати.
