Людям із порушенням зору
Наступного року на обслуговування державного боргу спрямовуватиметься кожна четверта гривня доходів бюджету. Про це заявив Голова Рахункової палати Валерій Пацкан, презентуючи у Верховній Раді Висновки за результатами експертизи проєкту Закону «Про Державний бюджет України на 2023 рік».
«Україна сплачує занадто високу ціну за повномасштабну війну, яку розв’язала росія. Йдеться і про людські втрати, і втрати економічні. В цій ситуації зростання боргу є цілком зрозумілим – країні треба виживати», – наголосив Валерій Пацкан.
Він додав, що державний борг зросте вдвічі, порівняно з наявним, станом на 31.08.22 – до 6,4 трлн гривень. Валерій Пацкан зауважив, що є низка факторів, які можуть вплинути на ще більше зростання держборгу. Зокрема, йдеться про понадплановий випуск ОВДП для фінансування військових видатків; неотримання коштів від приватизації та заміна їх державними запозиченнями; знецінення гривні.
Голова Рахункової палати підкреслив, що з метою фінансування дефіциту бюджету в наступному році уряд прогнозує залучити 1,7 трлн грн від державних запозичень. Він додав, що це 56% усіх фінансових ресурсів державного бюджету. «95% запозичень планується здійснити на зовнішньому ринку. У першу чергу це кошти МВФ – 633 млрд грн та уряду США з іншими офіційними кредиторами 576 млрд грн», – зауважив Валерій Пацкан. За його словами, це означає, що запозичення будуть здійснюватися під менші відсотки і на довші період, а здійснення передбачених витрат залежатиме від продовження співробітництва із міжнародними фінансовими організаціями й іншими кредиторами. «Бюджет приймається в умовах війни і його фінансування має бути безперебійним, а видатки – ефективними. Всі соціальні та військові виплати мають забезпечуватися в повному обсязі. Тому ми розраховуємо, що допомога донорів буде стабільною та постійною», – підкреслив Валерій Пацкан.
