Людям із порушенням зору
Протягом 2019–2022 років на новостворену Службу судової охорони з держбюджету використали майже 5,3 млрд гривень. Проте станом на 1 січня 2023 року вона ще перебувала на стадії становлення.
Про це йдеться у Звіті про результати аудиту ефективності використання бюджетних коштів, виділених на виконання повноважень та завдань Службою судової охорони. Відповідальний за проведення аудиту – член Рахункової палати Віктор Богун.
Аудит засвідчив, що організаційні заходи із створення та впровадження діяльності Служби судової охорони (далі – Служба) у встановлені законодавством терміни не відбулися. Так, створити Службу відповідно до Закону «Про судоустрій і статус суддів» мали не пізніше 1 січня 2019 року. Однак Державна судова адміністрація (далі – ДСАУ) створила Службу лише у березні 2019 року.
Аудит встановив, що мета Стратегії розвитку до 2022 року – створення та розбудова спроможностей Служби для забезпечення безпеки суддів та членів їх сімей, учасників судового процесу, працівників суду, охорони приміщень органів й установ системи правосуддя та підтримання в них громадського порядку – у повному обсязі не досягнута.
Основними чинниками, що вплинули на реалізацію Стратегії, були –неналежний рівень організаційного забезпечення та контролю за виконанням її заходів з боку Служби та ДСАУ, відсутність достатнього фінансування у 2021–2022 роках, а також обмеження, передбачені воєнним станом. Нова стратегія на момент проведення аудиту не розроблялася.
Зазначені чинники також вплинули і на виконання Службою завдань, формування та розвиток кадрового потенціалу. Починаючи з 2020 року, з кожним роком рівень укомплектованості штатних посад зменшується і на дату завершення аудиту він становив вже менше за 50%. Найменш укомплектованими були підрозділи охорони та відділи оперативно-чергової служби – 45%, швидкого реагування – 25%, особистої безпеки суддів – 23%.
З огляду на те, що в структурі Служби зазначені підрозділи є основними (станом на 1 січня 2023 року співробітники Служби охороняли 585 об’єктів системи правосуддя), через їх неукомплектованість відбувається додаткове навантаження на фактично працюючих співробітників та посилюються ризики неналежного виконання завдань, покладених на Службу.
Через неукомплектованість відділення особистої безпеки суддів Вищого антикорупційного суду співробітники Служби охороняють лише 11 суддів із наявних 38. Згідно із Законом про ВАКС, житло суддів мають обладнувати сигналізацією та «тривожними» кнопками, а в разі загрози їх життю чи членів сімей – тимчасово розміщувати у безпечних місцях. Проте через невизначеність правових механізмів реалізації відповідних норм Закону ці заходи не виконуються.
Аудиторами також встановлено, що недостатнім було і матеріально-технічне забезпечення підрозділів Служби судової охорони. Служба не в повному обсязі забезпечила своїх співробітників зброєю, спецзасобами та спорядженням, засобами радіозв’язку, речовим майном. Попри те, що Служба входить до сектору безпеки й оборони, і лише на 45% забезпечена транспортними засобами, у 2022 році за рішенням ДСАУ вона безоплатно передала три автомобілі іншим держустановам, які не включені до сектору безпеки і оборони. Фахівці Рахункової палати вбачають у цьому ризики неналежного виконання Службою функцій і завдань із оборони України під час воєнної агресії росії.
Аудитори Рахункової палати виявили, що внаслідок незабезпечення належного контролю ДСАУ як головним розпорядником бюджетних коштів, Службою та її територіальними управліннями допущено порушення норм чинного законодавства під час планування видатків, неефективне управління коштами, нерезультативне та неекономне використання коштів державного бюджету. Крім того не забезпечено в повному обсязі правильності та своєчасності відображення в бухгалтерському обліку, бюджетній та фінансовій звітності фінансово-господарських операцій та ефективного управління майном.
Зокрема, у 2019 році, коли Служба перебувала на стадії формування, заплановані кошти на оплату праці, поточні та комунальні видатки не могли бути використані в повному обсязі. За таких обставин ДСАУ зменшила асигнування Служби, які перерозподілила між своїм центральним офісом, апаратами територіальних управлінь, апеляційними та місцевими судами переважно на заробітну плату. Через організаційно-адміністративні прорахунки ДСАУ Служба не мала можливості у 2019–2020 роках витратити 549 млн грн на свій розвиток: придбати озброєння, речове та інше майно. Також зазначену суму ДСАУ не спрямувала і на матеріально-технічне забезпечення будівель, приміщень судів та установ системи правосуддя засобами охорони, що є неефективним управлінням бюджетними коштами.
З огляду на результати аудиту, статус і завдання Служби, що визначені Законами про судоустрій і статус суддів, Вищий антикорупційний суд, національну безпеку України, фахівці Рахункової палати запропонували передбачити для Служби окрему бюджетну програму та визначити її відповідальним виконавцем у системі головного розпорядника ДСАУ.
Внаслідок збройної агресії російської федерації майно Служби зазнало чималих пошкоджень та руйнувань. За попередніми даними, сума втрат та ймовірних збитків, завданих її територіальним підрозділам, становить понад 27 млн гривень.
Аудит ефективності використання бюджетних коштів, виділених на виконання повноважень та завдань Службою судової охорони, проведений вперше і охоплює весь період її існування.
Рішення та Звіт будуть опубліковані на офіційному вебсайті Рахункової палати.
