Людям із порушенням зору
Упродовж 2003–I півріччя 2023 року профільне міністерство (Міністерство культури, Міністерство культури, молоді та спорту, Міністерство культури та інформаційної політики) несвоєчасно і неналежно ухвалювало управлінські рішення щодо збереження й утримання нерухомих пам’яток архітектури на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» (далі – Заповідник).
Про це йдеться у Звіті про результати аналізу управління об’єктами Національного заповідника “Києво-Печерська лавра” (Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника), що має фінансові наслідки для державного бюджету. Відповідальний за проведення контрольного заходу – член Рахункової палати Андрій Дідик.
Протягом періоду, охопленого аналізом, на ремонтно-реставраційні роботи Заповідника спрямували 388,8 млн грн: 166,8 млн грн – із державного бюджету Мінрегіонбудом функціонуючому на території Нижньої лаври чоловічому монастирю на протизсувні заходи, інженерний захист та протиаварійні роботи; 214,4 млн грн, у т.ч. 40,8 млн грн спонсорської допомоги, – Заповіднику на ремонтно-реставраційні роботи; 7,6 млн грн – з місцевого бюджету упродовж 1995–2002 років.
При цьому Мінрегіонбуд неправомірно надав у 2011−2013 роках чоловічому монастирю 86,3 млн грн, оскільки відповідно до затверджених критеріїв монастир не міг бути одержувачем бюджетних коштів. Мінкультури та Заповідник неефективно управляли держкоштами: не використано 9,9 млн грн, 1,9 млн грн використано нерезультативно.
Аналіз засвідчив, що схема фінансування ремонтно-реставраційних робіт об’єктів, які належать державі та перебувають в оперативному управлінні Заповідника, не гарантує належного збереження нерухомих пам’яток архітектури національного і місцевого значення.
Крім того, під час проведення аналізу фахівці Рахункової палати встановили, що профільне міністерство та Заповідник не оформили права постійного користування земельними ділянками загальною площею майже 27 гектарів, не включили сім об’єктів нерухомих пам’яток Заповідника до Державного реєстру нерухомих пам’яток України та не взяли на баланс Заповідника дев’ять історичних об’єктів. На час проведення аналізу міністерство не внесло зміни в План організації території Заповідника, що створило ризики незбереження пам’яток архітектури національного та місцевого значення.
Через неефективний контроль профільного міністерства та Заповідника за здійсненням ремонтно-будівельних робіт на території Нижньої лаври чоловічий монастир не дбав про збереження автентичності культурних об’єктів, якими користувався, здійснив добудови/перебудови 18 об’єктів держвласності без погодженої проєктної документації та дозволу органу охорони культурної спадщини. Крім того, на території Нижньої лаври всупереч умовам користування майном, вимогам охоронних договорів щодо отримання дозволів профільного міністерства і Заповідника та за відсутності необхідної погоджувальної архітектурно-будівельної документації самовільно побудовано 36 будівель і споруд, з яких 15 − це капітальні будівлі. Без погодження знесені дві будівлі, які були непридатні до використання і перебували в аварійному стані. Чоловічий монастир із порушенням закону передав підвал однієї з історичних будівель у користування ресторану «Купол», що є використанням приміщення не за цільовим призначенням, всупереч визначеним законом порядку користування держмайном та умовам договору із Заповідником.
Заповідник і профільне міністерство не оформили договірні відносини на передачу в оренду чоловічому монастирю пам’ятки архітектури місцевого значення «Лазня братська». Як наслідок, 11 років будівля незаконно перебувала в безоплатному користуванні чоловічого монастиря.
Українське товариство охорони пам'яток історії та культури порушило умови договору щодо користування держмайном: 27 % площі приміщень, які перебувають у безпосередньому користуванні товариства, здається в суборенду без погодження із Заповідником. Заборгованість цього орендаря перед Заповідником за електричну енергію створює додаткове фінансове навантаженням на держбюджет.
Про виявлені порушення буде повідомлено Офіс Генерального прокурора та Національну поліцію України.
Рішення і Звіт про результати аудиту будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Рахункової палати.
