Людям із порушенням зору
Державна авіаційна служба України у 2021–2023 роках плануваласвої видатки без належного обґрунтування, через що припустилася нерезультативного використання коштів. Це встановила Рахункова палата під час аудиту ефективності використання бюджетних коштів, виділених на реалізацію державної політики у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України. Звіт за результатами аудиту Рахункова палата ухвалила на засіданні 24 вересня.
Аудит охопив період 2021–2023 років, зокрема і той час, коли повітряний простір над Україною уже було закрито, тож державний збір за авіаперевезення пасажирів і вантажів – головне джерело фінансування Державіаслужби – уже не справлявся. Мета контрольного заходу – встановити, наскільки ефективно Державіаслужба планувала та використовувала бюджетні кошти на забезпечення своєї діяльності, зокрема і в період стагнації авіаційних перевезень.
Варто зауважити, що у 2021–2022 роках обсяги запланованих видатків на Державіаслужбу значно перевищували фактичні потреби: залишки невикористаних коштів на її рахунках становили 158 млн грн та 66 млн грн відповідно. У 2023 році основним джерелом фінансування Державіаслужби були кошти міжнародної допомоги, однак і на завершення 2023 року залишки невикористаних коштів за спеціальним фондом держбюджету становили 71 млн гривень.
Отже, планування видатків протягом усього періоду, що досліджувався, відбувалося без урахування об’єктивних потреб. До того ж через недоліки планування та внутрішнього контролю окремі витрати здійснювались нерезультативно та неекономно.
Зокрема, впроваджена в Державіаслужбі єдина інформаційна система (ЄІС) не мала засобів захисту інформації з підтвердженою відповідністю та не пройшла державної експертизи системи захисту, а придбані за 12 млн грн програмні продукти для нової платформи ЄІС на початок 2024 року залишилися невпровадженими. При цьому у 2021–2022 роках на оновлення ЄІС та її технічну підтримку було витрачено 12,6 млн гривень.
Аудитом також встановлено, що система адміністрування надходжень державних зборів до Спецавіафонду є недосконалою, зокрема, процедури планування державних зборів внутрішніми регламентами чітко не визначені, а саме планування здійснювалось без урахування наявної заборгованості та планів її погашення (станом на 01.01.2024 – 271,7 млн грн та 342,57 тис. дол. США).
На законодавчому рівні за Державіаслужбою не закріплено функції контролю за правильністю нарахування державних зборів. Державіаслужба також не застосовувала фінансових санкцій у вигляді штрафів до суб’єктів авіаційної діяльності за порушення порядку або строків сплати державних зборів, як це визначено Повітряним кодексом України, що призвело до ненадходжень до державного бюджету.
Рахункова палата за результатами аудиту загалом надала Кабінету Міністрів України, Міністерству розвитку громад та територій України (правонаступникуМіністерства розвитку громад територій та інфраструктури України) та Державіаслужбі 19 рекомендацій, що стосуються необхідності здійснення належного планування та використання коштів державного бюджету Державіаслужбою; удосконалення процедур адміністрування державних зборів, які надходять до Спецавіафонду, та функцій контролю за правильністю нарахування та справляння таких державних зборів.
Також Рахункова палата звернула увагу на неповне виконання Державіаслужбою рекомендацій, наданих інституцією у 2021 році: так і не було забезпечено дієвого контролю за погашенням дебіторської заборгованості та допущено виникнення нової заборгованості у сумі 7,5 млн гривень.
Рішення та затверджений Звіт Рахункової палати будуть надіслані Верховній Раді України, Кабінетові Міністрів України, Міністерству розвитку громад та Державіаслужбі, а також опубліковані на офіційному вебсайті Рахункової палати.
