Людям із порушенням зору
Процедура адміністративного та судового оскарження рішень органів Державної податкової служби (ДПС) має недоліки, які перешкоджають ефективному вирішенню податкових спорів, тож необхідне їх удосконалення для підвищення ефективності, прозорості та справедливості податкових рішень. Про це, зокрема, йдеться у Звіті про результати аудиту ефективності на тему «Оскарження рішень ДПС: вплив на економічну активність платників податків», затвердженому на засіданні Рахункової палати 22 жовтня. Відповідальна за аудит – Голова Рахункової палати Ольга Піщанська.
Метою проведення аудиту було покращити діяльність ДПС, зокрема шляхом забезпечення зрозумілого та прозорого процесу оскарження платниками податків рішень податківців, виявлення можливих проявів упередженості або неефективних процесів під час розгляду оскаржуваних рішень; встановити ступінь впливу рішень податкових органів на економічну активність платників податків та ін.
Загалом аналізувалася діяльність ДПС у контексті адміністративного та судового оскарження платниками податків прийнятих її органами рішень та їх вплив на економічну активність платників податків, а також судова практика у цій сфері. Здебільшого йдеться про податкові повідомлення-рішення та рішення, що стосуються функціонування системи автоматизованого моніторингу критеріїв оцінки ступеня ризиків.
Рішення ДПС та тенденція щодо їх оскарження
Аудитори встановили, що Державна податкова служба протягом 2021–2023 років та І півріччя 2024 року вжила окремих заходів для удосконалення процедури адміністративного та судового оскарження. Зокрема, скорочено строк виконання рішень суддів, винесених на користь платників податків. Якщо 2021–2023 роках податківці виконували їх з затримкою від 3 місяців до 2 років, то у І півріччі 2024 року ситуація покращилася: строк виконання таких рішень не перевищував 3 місяці.
Загалом за період, що підлягав аудиту, платники податків оскаржили понад 44 тис. податкових рішень в адміністративному порядку, суди розглянули майже 73 тис. таких справ. Важливою знахідкою аудиторів є той факт, що результати оскарження рішень ДПС в адміністративному та судовому порядках суттєво різняться. Якщо в адміністративному порядку лише 27 % рішень (на 34,5 млрд грн) було задоволено на користь платників податків, то у судовому – задоволених на користь платників рішень 75 % (127,5 млрд гривень).
При цьому співвідношення вирішення податкових спорів з платниками податків переважало не на користь ДПС, тож податкові надходження, сплачені за рішеннями судів, поступово зменшувалися: 1,3 млрд грн у 2021 р., 0,8 млрд грн – у 2022 р., 0,5 млрд грн 2023 р. Крім того, за цей період ДПС сплачено 800 млн грн судового збору.
Зупинка реєстрації податкових накладних та критерії ризиковості
Аудит виявив, що впродовж 2021–2023 років та І півріччя 2024 року було зупинено реєстрацію 7,7 млн податкових накладних/розрахунків коригування (ПН/РК) на суму ПДВ 144,1 млрд гривень. Із цієї кількості 23,4 % (на 39,2 млрд грн ПДВ) зупинено за критерієм ризиковості платника ПДВ на основі наявної у ДПС податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення таким платником господарської операції.
На період аудиту у переліку ризикових перебували в середньому близько 16 тис. платників податків, при цьому вони сплатили до державного бюджету 42,7 млрд грн податків та зборів.
Водночас, на думку аудиторів, критерій ризиковості є досить узагальненим, що надає занадто широкі дискреційні повноваження комісіям регіонального рівня, які приймають відповідні рішення. Так, аудитори встановили, що окремі рішення комісій центрального та регіонального рівнів з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) були недостатньо обґрунтовані. Зокрема, суди скасовували ці рішення через:
– недоведення податковим органом підстав для застосування критерію ризиковості платника ПДВ «наявна податкова інформація»;
– неврахування наданих платниками ПДВ документів та письмових пояснень, яких було достатньо для прийняття рішень про реєстрацію ПН/РК.
У зв’язку з цим потребують удосконалення показники контрольно-перевірочної роботи на регіональному рівні та критерії їх оцінювання на центральному рівні.
Перешкоди у роботі податківців
Роботу працівників органів ДПС, які розглядали скарги платників податків та представляли інтереси податкової в судах, ускладнював обмежений доступ до підсистеми «Податковий аудит» інформаційно-комунікаційної системи «Податковий блок» та відповідних матеріалів перевірок.
Крім того, через недоліки автоматизовано-інформаційних систем «Суди» та «Скарга», електронні форми справ для скарг платників податків і судових справ були неповними і містили лише обмежену кількість документів. Податківці змушені були надсилати письмові запити до своїх територіальних органів для отримання необхідних документів, що збільшувало час розгляду скарг і супроводження судових справ.
Загалом в інформаційних системах ДПС не передбачено автоматизованої функції узагальнення даних про результати адміністративного та судового оскарження. Це заважає ухвалювати обґрунтовані управлінські рішення для покращення процедури адміністративного та судового оскарження.
Також через несплату судового збору органи ДПС отримали відмови у 5,5 тис. судових справ в апеляційному та касаційному провадженні. Причина – нерівномірне фінансуванням органу впродовж бюджетного року.
Висновки та рекомендації
Відмова в реєстрації податкових накладних, включення платників податків до переліку ризикових, які у подальшому визнавалися судами як необґрунтовані, затримка у виконанні судових рішень щодо оскарження цих відмов негативно впливали на економічну активність платників податків. Це призвело до зниження рівня довіри до органів ДПС та правової системи загалом.
«Тому Рахункова палата серед іншого рекомендує органам ДПС вжити заходів щодо підвищення якості проведення органами ДПС контрольно-перевірочної роботи, поліпшення діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі, вдосконалення процедури адміністративного та судового оскарження, запровадження моніторингу і контролю за своєчасним виконанням рішень судів», – зазначила Ольга Піщанська. При цьому Голова Рахункової палати зауважила, що від початку 2024 року відбуваються покращення у роботі ДПС.
Присутній на засіданні виконувач обов'язків першого заступника Голови ДПС Владислав Бугасов повідомив, що ДПС намагатиметься усунути ці недоліки у найкоротший термін.
Відповідні звіт та рішення Рахункової палати будуть надіслані Верховній Раді України, Раді національної безпеки та оборони України, Кабінету Міністрів України та Державній податковій службі України, а також оприлюднені на офіційному вебсайті Рахункової палати.
