Людям із порушенням зору
Наразі бюджетна політика щодо регіонального розвитку є розбалансованою, здійснюється не у відповідності до положень національного законодавства України, що створює істотні ризики незаконного та неефективного використання коштів державного бюджету і має наслідком відсутність єдиної державної політики регіонального розвитку.
Про це йдеться у Звіті про результати аудиту ефективності використання коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад. Відповідальний за проведення аудиту − Заступник Голови Рахункової палати Андрій Майснер.
Аудитом виявлено, що Мінрегіон, Мінфін та низка виконавчих органів міських, селищних, сільських рад об’єднаних територіальних громад не забезпечили повною мірою ефективного використання у 2017−2018 роках відповідної субвенції. Основна причина − відсутність єдиної державної політики регіонального розвитку.
На сьогодні є 11 видів державного фінансового забезпечення розвитку інфраструктури громад - кошти державного фонду регіонального розвитку; на підтримку регіональної політики; кошти субвенцій на розвиток системи охорони здоров’я у сільській місцевості; формування інфраструктури ОТГ; здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій; будівництво нових, реконструкцію та капітальний ремонт басейнів; палаців спорту; майданчиків для занять спортом; спортивних комплексів; автомобільних доріг; створення центрів надання адміністративних послуг. У межах цих бюджетних програм реалізуються проєкти та заходи інвестиційного характеру пов’язані переважно із будівництвом, ремонтом, реконструкцією та реставрацією об’єктів у регіонах.
Визначено 6 різних головних розпорядників цих коштів − Мінрегіон, Мінфін, Мінмолодьспорту, МОН, Мінсоцполітики, Укравтодор. Фактично Мінрегіон, як центральний орган виконавчої влади, що має формувати і реалізовувати державну політику в сфері регіонального розвитку та будівництва, навіть до погодження проєктів і заходів (крім субвенції на створення та ремонт існуючих спортивних комплексів при загальноосвітніх навчальних закладах) не долучався.
«Замість консолідації ресурсів та використання їх на конкурсних засадах через державний фонд регіонального розвитку ми маємо суцільне розпорошення коштів держбюджету, переважно неефективне та нерідко незаконне їх використання, що наочно ілюструє відсутність єдиної та ефективної державної політики регіонального розвитку», − так охарактеризував проблематику Андрій Майснер.
Жоден з порядків та умов надання коштів не містить вимогу щодо врахування при відборі проєктів (заходів, об’єктів) стану розвитку наявної інфраструктури (крім субвенції на будівництво мультифункціональних майданчиків для занять ігровими видами спорту, де однією з умов надання субвенції визначено незадовільний стан існуючих майданчиків).
Крім того, на загальнодержавному рівні, зокрема в Мінрегіоні, не сформовано базу даних про мережу об'єктів інфраструктури ОТГ або будь-яку зведену інформацію про рівень розвитку кожної з ОТГ, потребу в об’єктах інфраструктури та пріоритетність для посилення розвитку інфраструктури територій. Ще однією важливою причиною незабезпечення ефективного використання коштів субвенції на формування інфраструктури ОТГ є непрогнозованість в державному бюджеті обсягів субвенції та надходження їх до бюджетів ОТГ, а також невизначеність критеріїв ранжування проєктів за черговістю фінансування з урахуванням пріоритетності.
У Рахунковій палаті звертають увагу, що Закон України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» не передбачає порядку визначення загального обсягу субвенції на формування інфраструктури ОТГ або відповідної суми. Мінфін такі видатки за субвенцією на 2017 і 2019 роки взагалі не встановлював. При цьому в законах про державний бюджет на 2017, 2018 і 2019 роки обсяг субвенції затверджено на 500 млн грн, 2,2 та 2,4 млрд грн відповідно менше від включеного Мінрегіоном обсягу до бюджетного запиту.
Тому затверджений обсяг субвенції в законах про держбюджет за такими показниками, як обсяг субвенції на громаду (сільського жителя, кілометр площі), є непрогнозованим та щороку суттєво зменшується. Наприклад, обсяг субвенції на сільського жителя з 1107 грн у 2016 році зменшився до 495 грн у 2019 році. Зазначене не дає можливості забезпечувати стабільну підтримку ОТГ на умовах 2016 року та прогнозованість фінансового ресурсу з метою ухвалення місцевими радами ефективних управлінських рішень при відборі проєктів, організації процесу щодо їх погодження та виконання.
Як наслідок, виконавчі органи рад формують перелік проєктів, виходячи з фактично отриманого обсягу субвенції. В результаті реалізовуються ті проєкти, які мають локальний (короткотерміновий), а не стратегічний характер, тобто не забезпечується синергії витрачених фінансових ресурсів та отриманих від цього результатів, пов’язаних з формуванням та розвитком інфраструктури ОТГ.
Так, у 2017−2018 роках у цілому реалізовувалося 4977 проєктів, з яких 90 відс. завершено в межах одного року, хоча умовами надання субвенції передбачена можливість реалізації проєктів з терміном до трьох років. При цьому на більшість проєктів (54 відс. загальної кількості) спрямовано менше 500 тис. грн коштів субвенції.
Загалом у 2017-2018 роках використано 3,3 млрд грн субвенції з виділених з державного бюджету 3,4 млрд гривень. Водночас аудитом, проведеним у 13 областях на 37 об'єктах з касовими видатками в сумі 333,1 млн грн, встановлено фактів використання коштів з порушенням законодавства на суму 21,1 млн грн (у т. ч. із заподіянням шкоди (збитків) державі на суму 1,4 млн грн), неефективного використання − 16,0 млн грн, а також порушення законодавства з питань містобудівної діяльності, публічних закупівель і ведення бухгалтерського обліку на загальну суму 144,2 млн гривень.
«Рахункова палата рекомендувала за результатами цього аудиту Мінфіну переглянути підходи до формування міжбюджетних трансфертів на регіональний розвиток і забезпечити консолідацію відповідних бюджетних коштів в рамках одного державного фонду регіонального розвитку. Це питання ефективності, запобігання ризикам та втратам, належної координації дій розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, а також контролю за результативністю і продуктивністю витрат держави», − зазначив Заступник Голови Рахункової палати Андрій Майснер.
Про результати аудиту поінформовано Верховну Раду України та її комітети з питань бюджету та організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.
Про виявлені при здійсненні аудиту факти вчинення посадовцями на місцях дій, що мають ознаки кримінальних правопорушень, повідомлено Генеральну прокуратуру України.
