Людям із порушенням зору
Державна регуляторна служба України протягом 2,5 років не створила за кошти державного бюджету Інформаційно-аналітичну систему державного нагляду (контролю), хоча на це було спрямовано 34,1 млн грн видатків.
Це засвідчив аудит ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Державній регуляторній службі України (ДРС) на керівництво та управління у сфері регуляторної політики та ліцензування. Відповідальний за проведення аудиту – член Рахункової палати Андрій Дідик.
Аудитом охоплено 2017–2018 роки та I половину 2019 року.
Мета створення Інформаційно-аналітичної системи держнагляду («ІАС-ДНК») – забезпечення суб’єктів господарювання, органів державної влади, місцевого самоврядування інформацією про заходи державного контролю. Запуск системи був передбачений низкою нормативно-правових актів. У держбюджетах 2017–2019 років на її створення загалом заплановано 38,9 млн грн видатків, з яких упродовж 2017–2018 років та I півріччя 2019 року спрямовано 34,1 млн гривень.
У 2017 році Міжвідомча робоча група не організувала розробку програмного забезпечення системи «ІАС-ДНК», хоча на це було виділено 15 млн грн бюджетних коштів. Крім того, не було розроблене технічне завдання.
Незважаючи на це, ДРС витратила 5,9 млн грн на придбання серверного обладнання, дискового сховища, комутаційного та периферичного обладнання, комп’ютерного обладнання неіснуючої автоматизованої системи. Аудитори вважають це непродуктивним використанням коштів. Як показав аудит, придбане обладнання не було введене в експлуатацію. Частину його на суму 3,9 млн грн передали до ДП «Національні інформаційні системи».
Рахункова палата дійшла висновку, що 34,1 млн грн використані неефективно внаслідок того, що не була створена система «ІАС-ДНК» і кошти повернулись до Державного бюджету України.
Разом з тим ДРС залучила неурядові організації до розробки та введення в експлуатацію Інформаційно-аналітичної системи.
У своєму звіті за 2017 рік ДРС констатує, що технічне завдання було сформоване за рахунок позабюджетного фінансування. Спільно з Міністерством економічного розвитку і торгівлі та за підтримки громадської організації «Офіс ефективного регулювання (BRDO)» запустили пілотний модуль Інформаційно-аналітичної системи.
Крім того, Державна регуляторна служба України домовилася з BRDO щодо створення повнофункціональної «ІАС-ДНК» та подальшої безоплатної передачі її до ДРС. Відповідно до меморандуму, BRDO мала створити Інформаційно-аналітичну систему із залученням міжнародної технічної допомоги, доопрацювавши розроблений раніше пілотний модуль. Передбачалася поетапна передача модулів «ІАС-ДНК», вся система мала перейти до ДРС у червні 2019 року.
Загалом аудит встановив, що ДРС не забезпечила ефективного управління, продуктивного та законного використання коштів державного бюджету, виділених на керівництво та управління у сфері регуляторної політики та ліцензування. У 2017–2019 роки на це затвердили 207,9 млн грн бюджетних призначень. Протягом 2,5 років неналежний внутрішній контроль призвів до неефективного управління, а також непродуктивного та з порушенням законодавства використання майже 217 млн гривень.
ДРС як головний розпорядник бюджетних коштів не забезпечила обґрунтоване планування видатків. Так, без надання обґрунтованих розрахунків ДРС включила до бюджетних запитів на 2017–2019 роки видатки у загальній сумі 106,5 млн гривень.
Також ДРС не розробила методику розрахунку результативних показників. Як наслідок, система результативних показників є розгалуженою, змінювалася впродовж 2017–2019 бюджетних років, що не дає змоги в повному обсязі оцінити відповідність показників витрат показникам продукту та ефективності.
Відомості про результати аудиту спрямовані до Верховної Ради України, Комітету з питань економічного розвитку, Комітету з питань бюджету, Кабінету Міністрів України, Державної регуляторної служби України. Рішення та Звіт будуть опубліковані на офіційному вебсайті Рахункової палати.
