Людям із порушенням зору
Генпрокуратура отримала у 2018–2019 роках з Державного бюджету України на здійснення прокурорсько-слідчої діяльності, підготовки та підвищення кваліфікації кадрів прокуратури 14 млрд 365 млн грн і загалом забезпечила їх використання на цілі та завдання визначені паспортом відповідної бюджетної програми. Водночас, внаслідок ухвалення керівниками різного рівня невиважених управлінських рішень та незабезпечення належного внутрішнього контролю за використанням бюджетних коштів, Генеральною прокуратурою України у 2018–2019 роках з порушенням чинного законодавства витрачено 2 млн 482 тис грн, непродуктивно – 17,3 млн грн і неекономно – 4,2 млн грн. Про це йдеться у Звіті про результати аудиту ефективності використання бюджетних коштів, виділених Генеральній прокуратурі України на здійснення прокурорсько-слідчої діяльності, підготовки та підвищення кваліфікації кадрів прокуратури. Відповідальний за проведення аудиту – член Рахункової палати Олександр Яременко.
Аудитори Рахункової палати зазначають, що Генеральною прокуратурою не забезпечено належної ефективності при управлінні бюджетними коштами, наслідком чого стало неповне їх використання та повернення до державного бюджету частини асигнувань загального фонду в сумі понад 71 млн грн.
Невжиття органами прокуратури належних дій, спрямованих на усунення та недопущення недоліків при здійсненні заходів організаційного і кадрового характеру призвело до визнання судами звільнення з посад працівників прокуратури неправомірним, та прийняття рішень про виплату їм середнього заробітку за час вимушеного прогулу. В окремих випадках зазначені виплати перевищували 1 млн гривень. Всього у 2018–2019 роках за рішенням суду зазначеним працівникам виплачено 16,5 млн грн.
Фахівці Рахункової палати вказують також на недотримання органами прокуратури принципу максимальної економії та ефективності при закупівлі та використанні автомобільного транспорту, а також витрат на пальне. Так, прокуратура Львівської області при частковому використанні власного автотранспорту (із 26 одиниць експлуатується 18) орендувала у сторонньої організації 3 автомобіля, на що витратила 165 тис грн. Водночас 7 несправних автомобілів, які перебувають на обліку установи, були передані на зберігання іншій юридичній особі без укладання договорів, що створює ризики втрати державного майна.
Крім того, аудит виявив факти порушень закону України «Про публічні закупівлі» при закупівлі товарів і послуг. Зокрема, Генпрокуратура з метою уникнення процедури закупівлі товарів і послуг, шляхом поділу предмета закупівлі на частини придбала у 2018–2019 роках меблі, комп’ютерну та побутову техніку, послуги, пов’язані з програмним забезпеченням, інформаційними системами та їх підтримкою на загальну суму понад 1 млн грн. А прокуратура міста Києва у порушення зазначеного закону не оприлюднила у 2018 році в електронній системі «Prozorro» звіти про виконання 26 договорів.
Мали місце порушення порядку ведення бухгалтерського обліку, що призвело до викривлення фінансової та бюджетної звітності на загальну суму 978 тис грн.
Чинна нормативно-правова база загалом врегульовує діяльність прокуратури України, однак окремі норми Закону України від 14.10.2014 № 1697 «Про прокуратуру» щодо визначення заробітної плати прокурорів слід узгодити із вимогами пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 19.09.2019 № 117. Приведення у відповідність до вимог Закону України «Про прокуратуру» (з урахуванням змін, внесених Законом України від 19.09.2019 № 113) потребує низка нормативно-правових і розпорядчих актів, пов’язаних з діяльністю органів прокуратури, у тому числі Національної академії прокуратури України.
Рішення та Звіт за результатами аудиту будуть опубліковані на офіційному вебсайті Рахункової палати.
