Вебпортал працює в тестовому режимі та в режимі доповнення інформації. Зауваження та пропозиції надсилайте на klymenko_ro@rp.gov.ua
Попередня версія сайту old.rp.gov.ua

Адаптація системи державної статистики до стандартів ЄС: Рахункова палата виявила кадрові, фінансові та інституційні проблеми

19 листопада 2026

Україна досягла низки результатів в адаптації державної статистики до стандартів Європейського Союзу. Водночас подальший прогрес у розвитку системи статистики стримують неврегульованість окремих інституційних питань, нестача кадрових і фінансових ресурсів, обмежений доступ до адміністративних даних та недостатній прогрес цифрової трансформації. 

Такі висновки Рахункової палати за результатами аудиту відповідності «Адаптація системи державної статистики до європейських стандартів», який охопив 2024–2025 роки та перше півріччя 2026 року (з окремих питань – більш тривалий період). Звіт за результатами аудиту затверджено на засіданні 10 листопада, відповідальний за проведення контрольного заходу – член Рахункової палати Кирило Клименко.

ЗАГАЛЬНИЙ СТАН СИСТЕМИ СТАТИСТИКИ

Аудит засвідчив, що в Україні сформовано основні нормативні та організаційні засади адаптації офіційної статистики до вимог ЄС. Зокрема, у 2022 році прийнято Закон України «Про офіційну статистику», яким сформовано засади адаптації офіційної статистики до стандартів ЄС: оновлено правову основу функціонування національної системи статистики, визначено її суб’єктів, основні завдання органів державної статистики та принципи офіційної статистики.

Окрім цього модернізовано статистичну інфраструктуру й інформаційну взаємодію з розпорядниками даних, налагоджено передачу та валідацію даних і метаданих для Європейського статистичного офісу, а також забезпечено відкритий доступ до статистичної інформації, зокрема історичних даних.

Водночас інституційна спроможність Держстату ще не повною мірою відповідає потребам європейської інтеграції. Зокрема, законодавством не визначено центральний орган виконавчої влади, відповідальний за забезпечення формування державної політики у сфері статистики, гарантії професійної незалежності Держстату потребують посилення,  а механізми координації його діяльності Урядом – вдосконалення.

КАДРОВІ ТА ФІНАНСОВІ ПЕРЕШКОДИ

На 1 липня 2026 року із 4608 штатних посад Держстату та Центру обробки статистичних даних незайнятими залишалися 1013 посад (22%). При цьому укомплектованість кадрами Центру обробки статистичних даних становила лише 52%. Залученню кваліфікованих фахівців перешкоджав низький рівень посадових окладів окремих категорій працівників. Це також створює ризики втрати інституційної пам'яті.

Понад 90% фахівців залучено до професійного навчання, однак його результативність не оцінюється.

Щодо фінансового забезпечення системи, то у 2024–2026 роках визначена Держстатом потреба у фінансуванні заходів з адаптації статистики до стандартів ЄС за трьома бюджетними програмами залишилася нижчою від потреби на 322,7 млн грн (61%). Це обмежувало можливості проведення нових статистичних обстежень, зокрема доходів та умов життя населення за методологією ЄС, модернізації інформаційної інфраструктури, придбання обладнання та вдосконалення процесів збирання й оброблення даних.

ПЕРЕГЛЯД ДЕРЖАВНИХ СТАСТИСТИЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ

Держстат не забезпечив комплексного перегляду системи державних статистичних спостережень (ДСС),який мав би давати змогу обґрунтовано визначати доцільність їх подальшого проведення, оновлення, оптимізації або припинення.

Попри запроваджені механізми вивчення потреб користувачів та оцінювання якості статистичної інформації, Держстат не проводить системної інвентаризації ДСС і не визначає вартість їх здійснення. Зокрема, у 2024–2025 роках та протягом дев’яти місяців 2026 року замість комплексної інвентаризації збиралися пропозиції структурних підрозділів і територіальних органів Держастату щодо вдосконалення спостережень. Загалом надійшла 471 пропозиція, однак системного обліку їх фактичної реалізації та оцінювання результатів не забезпечено.

Також Держстат не має затвердженої методології розрахунку вартості ДСС. Незважаючи на те, що відповідний проєкт розробили ще у 2020 році та провели експериментальні розрахунки для двох спостережень, методологію досі не затверджено. Аудитори також не отримали достатніх доказів регулярного визначення фактичних і прогнозованих витрат у 2024–2026 роках. У результаті під час ухвалення рішень щодо подальшого статистичного виробництва не забезпечено належного врахування необхідних ресурсів та їх співвідношення з потребами користувачів.

Водночас аудит підтвердив, що Держстат застосовує процедури перегляду вже оприлюднених статистичних даних, проводить опитування користувачів та оцінює якість статистичної інформації. Тобто окремі необхідні механізми функціонують, однак вони поки не об'єднані в цілісну систему, яка забезпечувала б комплексне оцінювання актуальності статистичних спостережень і ефективності використання ресурсів.

ПЕРЕДАЧА ДАНИХ ЄВРОСТАТУ

За результатами опрацювання Збірника статистичних вимог Європейського Союзу 2026 року Держстат визначив 540 унікальних наборів даних і 130 наборів метаданих. До обов’язкових віднесено 497 та 121 набір відповідно. Обмін даних з Євростатом поступово розширюється.

Кількість обов'язкових наборів даних, які Україна передає Євростату, в останні роки зросла: з 23 наприкінці 2024 року до 76 у вересні 2026 року. Кількість переданих обов’язкових метаданих зросла з 2 до 16 відповідно. Передані дані приймаються та проходять перевірку в інформаційних системах Євростату.  

Подальше розширення такого обміну залежить, зокрема, від повноти та своєчасності отримання адміністративних даних від органів влади.

ОБМІН ДАНИМИ З ОРГАНАМИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ 

Попри створені Держстатом механізми інформаційного обміну адміністративними даними з державними органами, проблеми з виконанням відповідних угод виявлено у 10 із 98 надавачів адміністративних даних. Зокрема, неврегульованими залишаються окремі питання отримання інформації від Державної податкової служби України, Державної митної служби України, Пенсійного фонду України та Державної міграційної служби України.

Обмежений доступ до цих даних впливає на формування статистичного бізнес-реєстру, статистики зовнішньої торгівлі, соціальної та міграційної статистики відповідно до вимог ЄС. Зокрема, через ненадання Держмитслужбою електронних копій митних декларацій у необхідних форматах Держстат тимчасово припинив передавання до Євростату одного з наборів даних статистики зовнішньої торгівлі товарами.

ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ СТАТИСТИЧНОГО ВИРОБНИЦТВА

Держстат у 2024-му році впровадив Інформаційну систему статистичного виробництва органів державної статистики (ІССВ ОДС),а у 2025-му створив оновлений вебпортал офіційної статистики, на якому забезпечено доступ до історичних даних. Водночас підходи до оцінювання окремих результатів цифровізації потребують удосконалення.

Так, на 1 липня 2026 року Держстат оцінював виконання заходу з переведення статистичних спостережень до ІССВ ОДС у 67%, тоді як фактично до промислової експлуатації в новій системі було переведено лише 2 із 91 спостереження, або близько 2%. Ще шість проходили тестування або дослідну експлуатацію, а решта продовжували здійснюватися за допомогою попередніх інформаційних систем і програмних комплексів.

Розбіжність пояснюється методикою розрахунку звітного показника: він враховував також створення та впровадження функціональних компонентів системи. Отже, 67% характеризували загальний розвиток цифрової платформи, але не фактичний рівень переведення статистичних спостережень до нового середовища. Це ускладнює об'єктивне оцінювання результатів цифрової трансформації.

Недоліки виявлено і в оцінюванні автоматизації отримання адміністративних даних. Держстат запровадив автоматизований обмін для трьох статистичних спостережень, однак під час планування та звітування використовували різні одиниці вимірювання – кількість показників адміністративних даних і кількість статистичних спостережень. Через це підтвердити ступінь виконання запланованих завдань неможливо.

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

«Відповідність вимогам ЄС потребує не лише узгодження законодавства з acquis ЄС, а й наявності такої статистичної системи, яка здатна самостійно та неупереджено виконувати свої функції, забезпечувати належну якісну офіційну статистику, ефективне управління ресурсами та впровадження змін згідно з європейськими стандартами», – наголосив Кирило Клименко, представляючи Звіт.

За результатами аудиту Рахункова палата рекомендувала Кабінету Міністрів України законодавчо врегулювати питання формування державної політики у сфері офіційної статистики, посилити гарантії професійної незалежності Держстату та вдосконалити механізми спрямування й координації його діяльності.

Державній службі статистики рекомендовано, зокрема:

  • внести на розгляд Уряду зміни до законодавства щодо визначення повноважень органу, який забезпечує формування державної політики у сфері статистики;
  • запровадити оцінювання результативності професійного навчання державних службовців;
  • забезпечити регулярний перегляд та інвентаризацію державних статистичних спостережень з урахуванням їх актуальності й вартості проведення;
  • посилити контроль за виконанням угод про інформаційний обмін та забезпеченням своєчасного й повного отримання адміністративних даних;
  • удосконалити методологію оцінювання, моніторингу й звітування щодо  результатів цифрової трансформації, зокрема автоматизації отримання адміністративних даних і переведення статистичних спостережень до ІССВ ОДС;
  • систематизувати облік і звітування щодо передавання даних і метаданих до Євростату;
  • оновити порядок інформаційного наповнення вебпорталу офіційної статистики.

Звіт і Рішення за результатами аудиту та рекомендації Рахункова палата надішле Верховній Раді України, Комітетові ВРУ з питань економічного розвитку з рекомендацією розглянути їх на засіданні, а також Кабінету Міністрів України та Державній службі статистики. Також відповідні матеріали будуть опубліковані на офіційному вебсайті Рахункової палати.