Цифровізація шкіл в Україні та Гессені (ФРН): паралельний аудит виявив спільні проблеми

Попри різні підходи до організації та фінансування цифровізації шкіл, Україна і німецька земля Гессен стикаються зі схожими викликами у цьому процесі. Так результати паралельного аудиту засвідчили, зокрема, брак чітких вимірюваних цілей і показників, за якими можна оцінювати результати цифровізації, недостатнє врахування фактичних потреб шкіл під час планування та розподілу ресурсів, а також залучення вчителів до виконання ІТ-завдань, що не належать до їхніх професійних обов’язків.

25 серпня Рахункова палата схвалила рішення про підписання Спільної заяви Рахункової палати України та Рахункової палати землі Гессен (земля Федеративної Республіки Німеччина) за результатами паралельного аудиту «Цифровізація в закладах загальної середньої освіти». Документ на засіданні представили Голова Рахункової палати Ольга Піщанська та заступник Голови Сергій Ключка – відповідальні за проведення аудиту з української сторони.

Метою паралельного аудиту було оцінити, чи правильно, ефективно та результативно органи влади України й землі Гессен упроваджували проєкти та заходи, пов’язані з цифровізацією закладів загальної середньої освіти.

Спільний висновок аудиту полягає в тому, що цифровізація сектору освіти має здійснюватися як трансформація, орієнтована на результати, а не як низка окремо профінансованих заходів. Для цього стратегія повинна містити чіткі цілі та ключові показники ефективності, ресурси мають розподілятися відповідно до потреб, а процедури отримання фінансування не повинні бути надмірно складними. Водночас учителі мають зосереджуватися на освітніх завданнях, а не на адмініструванні ІТ чи веденні даних, що не належать до їхніх професійних обов’язків.

Аудит в Україні охоплював 2021 – 2024 роки, а у Гессені – 2020 – 2024 роки. Обсяг фінансування заходів, охоплених аудитом, становив близько 301 млн євро в Україні та 646 млн євро у Гессені. Звіт за результатами української частини аудиту Рахункова палата затвердила 27 лютого 2026 року.

Як повідомлялося раніше, аудит з українського боку встановив, що управління процесами реалізації заходів з цифровізації здійснювалося Міністерством освіти та науки переважно через фінансові та процедурні механізми без достатнього врахування потреб та обґрунтованого планування. Не було налагоджено системного моніторингу виконання цих заходів та їх впливу. Не було забезпечено взаємозв’язку між визначенням потреб, плануванням, реалізацією заходів та оцінкою їх впливу. А недоліки внутрішнього контролю обмежували можливість своєчасного виявлення відхилень і коригування управлінських рішень.

Серед основних проблем – недоліки планування та координації заходів із цифровізації, нерівномірне оснащення українських шкіл, затримки і невикористання техніки, повернення коштів до бюджету, додаткові витрати на альтернативні інформаційні системи та обмежений доступ учнів і вчителів до повноцінних цифрових сервісів.

Відповідно Рахункова палата рекомендувала перейти до управління цифровізацією, орієнтованого на результат: визначити чіткі цілі, етапи реалізації та вимірювані показники; узгодити планування і фінансування заходів з реальними потребами шкіл і спроможністю їх реалізувати; забезпечити інтегрованість і стійкість цифрових платформ та інформаційних систем та інше.

Своєю чергою колеги з Німеччини за результатами аудиту встановили, що стратегія «Цифрова школа Гессену» хоча й пов’язана із загальною стратегією цифровізації землі, однак не містить конкретних цілей, підцілей і показників їх досягнення. Кошти розподілялися за кількістю учнів без урахування початкового рівня забезпеченості шкіл ІТ-обладнанням, а процедури фінансування були складними. Також серед виявлених проблем – відсутність єдиних технічних стандартів до обладнання, залучення вчителів до процесів технічного адміністрування, а також використання додаткових програмних рішень поряд із централізованим шкільним порталом.

Тож Рахункова палата землі Гессен рекомендувала конкретизувати цілі та показники стратегії, спростити процедури фінансування, враховувати оцінки користувачів під час подальшого розвитку централізованих програмних рішень, прагнути до стандартизації апаратного забезпечення та забезпечити професійне ІТ-адміністрування.

Представляючи результати української частини паралельного аудиту, Сергій Ключка зосередився на трьох складових цифровізації освіти: цифрових платформах, технічному оснащенні шкіл та цифрових компетентностях учителів.

«Всеукраїнська школа онлайн» підтримувала освітній процес під час пандемії COVID-19 та в умовах воєнного стану. Платформа пропонувала дистанційні курси для учнів 5-11 класів, водночас повноцінних курсів для учнів 1-4 класів не було. За рахунок донорської допомоги створено 75 % контенту платформи, зокрема весь контент мобільного застосунку.

АІКОМ (Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту)  забезпечував базову цифрову взаємодію у сфері загальної середньої освіти. Водночас через неповну реалізацію функціональних можливостей АІКОМ не став єдиною комплексною системою управління освітою. У результаті школи продовжують паралельно вести паперовий документообіг і користуватися іншими освітніми інформаційними системами.

В Україні діють уніфіковані вимоги до комп’ютерного та мультимедійного обладнання для закладів освіти. Упродовж 2021-2024 років заклади отримали понад 395 тис. одиниць обладнання та пристроїв. У Гессені єдині технічні стандарти або критерії до обладнання в межах дослідженої програми були відсутні.

Високими в обох країнах виявилися показники цифрової активності педагогів. В Україні протягом останніх двох років навчання з цифрової компетентності пройшли 85 % опитаних учителів, у Гессені навчання з використання цифрових медіа – близько двох третин. Інструментами штучного інтелекту користувалися 85 % опитаних учителів в Україні та 76 % - у Гессені.

У Спільній заяві узагальнено три ключові рекомендації української Рахункової палати:

• перейти від управління окремими заходами з цифровізації до управління, орієнтованого на результат, із чіткими цілями, вимірюваними показниками, визначеними етапами виконання та підзвітністю за досягнуті результати;
• узгодити планування, фінансування та реалізацію заходів із цифровізації шкіл з їхніми реальними потребами і спроможністю реалізувати заплановані заходи, використовуючи перевірені дані для визначення пріоритетів і розподілу ресурсів;
• забезпечити узгодженість і стійкість цифрових рішень, щоб платформи та інформаційні системи функціонували як інтегрована, доступна й стійка екосистема. Для уникнення дублювання процесів мають бути чітко визначені інституційні повноваження, вимоги до сумісності та передбачувані механізми фінансування.

Як очікується, спільну заяву щодо аудиту Голова Рахункової палати Ольга Піщанська та Президент Рахункової палати землі Гессен Уве Бекер підпишуть на початку вересня 2026 року.