Держбюджет-2027: Рахункова палата виявила ризики у прогнозах доходів і зовнішніх запозичень

У проєкті Державного бюджету України на 2027 рік передбачено залучення понад 1,5 трлн грн зовнішніх позик, можливі кредитори за якими залишаються невизначеними. Ще 131,3 млрд грн доходів залежать від набрання чинності запланованими податковими змінами. За оцінкою Рахункової палати, це створює ризики недоотримання коштів для фінансування державних потреб.

Висновки та пропозиції за результатами експертизи законопроєкту Рахункова палата ухвалила на засіданні 29 вересня. За проведення експертизи відповідальна Голова Рахункової палати Ольга Піщанська.

Загальний обсяг фінансових ресурсів державного бюджету на 2027 рік передбачено в сумі 8,03 трлн грн, що на 12,9% більше затвердженого на 2026 рік обсягу.

Понад половину цих ресурсів –  4,32 трлн грн, або 53,7%, планується отримати у вигляді грантів і позик від міжнародних партнерів. Своєчасність та повнота їх надходження визначатимуть можливості фінансування запланованих державних витрат. Із цих коштів 1 трлн 822,9 млрд грн становлять зовнішні запозичення.

«Прогноз щодо реалістичності залучення іноземних коштів саме у таких обсягах Рахункова палата оцінює як надто оптимістичний. Адже можливих кредиторів на 1,5 трлн грн – це 88,8% зовнішніх запозичень до загального фонду – наразі не визначено. Тож недоотримання необхідного обсягу фінансової підтримки від міжнародних партнерів буде ключовим ризиком наповнення державного бюджету у 2027 році», – зазначила Ольга Піщанська.

Економічні та соціальні показники

У проєкті бюджету на 2027 рік Уряд заклав зростання реального ВВП на 1,3%. Це найнижчий показник, закладений у бюджетних прогнозах з 2023 року. Водночас передбачено зростання середньої номінальної заробітної плати на 14,4%, прожиткового мінімуму – на 10,9%, мінімальної заробітної плати – на 10,4%.

Рахункова палата звернула увагу на розмір прожиткового мінімуму на одну особу. У цінах липня 2026 року його фактичний розмір, за даними Мінсоцполітики, становив 8 876 грн, тоді як у проєкті бюджету на 2027 рік передбачено 3 559 грн. Водночас Меморандум про економічну та фінансову політику від 02.07.2026 в рамках співпраці з МВФ за Програмою розширеного фінансування передбачає вжиття заходів для відновлення ролі прожиткового мінімуму як дієвого соціального стандарту.

Аудитори також звернули увагу на відмінність макроекономічного сценарію проєкту бюджету від сценарію, закладеного в Бюджетній декларації на 2027–2029 роки. Через це Бюджетна декларація фактично не стала основою для підготовки проєкту бюджету, зазначається у висновках.

Доходи та можливості для їх збільшення

Доходи державного бюджету на 2027 рік заплановано в сумі 5,65 трлн грн.  Однак частина запланованих доходів залежить від рішень, які ще не ухвалені, або не набрали чинності, відтак існує ризик недонадходження або затримки коштів.

Зокрема, 131,3 млрд грн надходжень заплановано отримати від підвищення стандартної ставки ПДВ з 20% до 21%, запровадження оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, міжнародних поштових та експрес–відправлень до 150 євро, а також від збільшення акцизу на пальне. З зазначеної суми 38,5 млрд грн планується отримати з податку на прибуток банків від продовження застосування ставки 50%.

Підвищення основної ставки ПДВ на один відсотковий пункт має забезпечити додатково 58,7 млрд грн надходжень, однак Рахункова палата звертає увагу, що таке рішення може збільшити витрати населення та буде особливо відчутним для домогосподарств із низькими доходами.

Ще 64,9 млрд грн Уряд розраховує отримати завдяки зменшенню ухилення від сплати митних платежів та покращенню роботи Держмитслужби. Рахункова палата наголошує, що такий ресурс закладали і до бюджету 2026 року – в обсязі 60 млрд грн. Але за січень–серпень 2026 року план митних надходжень не виконано на 22,3 млрд грн, що посилює ризик недоотримання запланованих коштів і у 2027 році.

Натомість експертиза Рахункової палати показала можливості для збільшення окремих надходжень майже на 800 млн грн. Зокрема, на думку аудиторів занижено можливі доходи від акцизу з імпортної лікеро–горілчаної продукції на близько 600 млн грн. Ще майже на 200 млн грн занижено прогноз сплати за ліцензії у сфері азартних ігор і лотерей.

Видатки: головний пріоритет – безпека й оборона

Видатки державного бюджету на 2027 рік передбачено в сумі 7,3 трлн грн.  

Бюджетні видатки на безпеку й оборону передбачено в сумі 4,855 трлн грн, або 66,8% усіх видатків. З них на оплату праці, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців, передбачено 1,5 трлн грн. Ще 264,9 млрд грн становить резерв для сектору безпеки й оборони. Додатково передбачено державні гарантії на суму до 30 млрд грн.

Водночас у разі посилення бойових дій або зростання цін на пальне, озброєння та імпортні комплектуючі потреба в коштах може зрости. Навіть з урахуванням передбаченого резерву може виникнути потреба в додаткових коштах, щонайперше на закупівлю та ремонт озброєння і військової техніки. Тому Рахункова палата наголошує на необхідності більш детальної оцінки запланованих видатків на цю сферу.

Також у бюджеті на соціальний захист і соціальне забезпечення передбачено 570,9 млрд грн. Зокрема, на пенсії – 292,8 млрд грн, житлові субсидії та пільги – 42,3 млрд грн, підтримку сімей з дітьми – 38,1 млрд грн.

Окремо Рахункова палата звернула увагу на значну різницю у підходах до оплати праці у державних органах.

Зокрема, для працівників окремих державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів пропонується застосовувати розрахункову величину 2 331 грн. Натомість  для визначення базового розміру посадового окладу суддів – прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 691 грн. Такий підхід збільшує запланований обсяг видатків на оплату праці у судовій системі.

Дефіцит держбюджету та боргове навантаження

Дефіцит державного бюджету на 2027 рік заплановано в обсязі 1,67 трлн грн, або 15% ВВП. Загальний обсяг державних запозичень становитиме 2,37 трлн грн.

На кінець 2027 року державний та гарантований державою борг прогнозується на рівні 12,7 трлн грн. Його співвідношення до ВВП зросте зі 105% до 113,9%.

На погашення та обслуговування боргу передбачено 15,1% усіх витрат державного бюджету – 1,2 трлн грн. Станом на липень 2026 року майже 80% боргу номіновано в іноземній валюті. Знецінення гривні понад прогнозований рівень створює ризик збільшення боргу та витрат на його погашення й обслуговування.

Місцеві бюджети отримають більше ресурсів

Трансферти з державного бюджету місцевим бюджетам у 2027 році планується збільшити на 55,5% – до 349,3 млрд грн. Як наслідок, у загальному обсязі доходів місцевих бюджетів частка трансфертів суттєво зросте: майже кожна третя гривня надходитиме з державного бюджету.

Водночас у додатках до законопроєкту не визначено розподіл 275,2 млрд грн субвенцій між конкретними місцевими бюджетами. 223,5 млрд грн із цієї суми припадає на освіту. Це ускладнює планування видатків на місцях, а також не узгоджується з вимогою Бюджетного кодексу щодо затвердження обсягів міжбюджетних трансфертів окремо для кожного відповідного місцевого бюджету.

Видатки місцевих бюджетів у 2027 році планується збільшити на 198 млрд грн. Значна частина приросту припаде на капітальні видатки, зокрема розвиток та оновлення місцевої інфраструктури.

Рекомендації Рахункової палати

За результатами експертизи держбюджету-2027 Рахункова палата рекомендує під час доопрацювання проєкту Державного бюджету України на 2027 рік:

• уточнити та додатково обґрунтувати джерела фінансування бюджету, зокрема зовнішні запозичення;
• врахувати наявні резерви для збільшення окремих доходів державного бюджету;
• оцінити достатність передбачених видатків на сектор безпеки й оборони;
• усунути правові суперечності.

Висновки та пропозиції Рахункової палати надано Верховній Раді України для врахування під час розгляду проєкту Закону України «Про Державний бюджет України на 2027 рік», а також оприлюднено на офіційному вебсайті інституції.