Освіта українських дітей у країнах Європи: що показав спільний аудит шести країн

12 жовтня 2026

Від початку повномасштабної війни українські діти, які виїхали до європейських країн, отримали можливість продовжити навчання у місцевих школах або дистанційно в українських закладах освіти. Станом на 2025-й рік у школах Польщі, Литви, Словаччини, Чехії та землі Гессен (Німеччина) навчалися понад 254 тисячі українських дітей.

Освітні системи цих країн змогли швидко адаптуватися до нових умов. Водночас підходи до адаптації українських дітей, їх мовної та психолого-педагогічної підтримки, збереження зв’язку з українською системою освіти – різнилися залежно від країни, а окремого механізму для обліку дітей, які не охоплені жодною з освітніх систем, не було створено.

Про це йдеться у Спільному звіті за результатами координованого аудиту «Реалізація права на освіту українських дітей у школах європейських країн», рішення про схвалення підписання якого Головою Рахункової палати Ольгою Піщанською Рахункова палата ухвалила на засіданні 29 вересня. Спільний звіт представила Голова Рахункової палати Ольга Піщанська.

Аудит охопив 2022-2025 роки та проводився вищими органами аудиту України, Польщі, Литви, Словаччини, Чехії, а також органом аудиту землі Гессен у Німеччині. Координатором аудиту була Вища палата контролю Польщі.

Мета координованого аудиту – перевірити, чи належним чином забезпечується право українських дітей на освіту в країнах – учасницях аудиту, а також через дистанційне навчання в Україні.

Облік українських дітей за кордоном

Один із викликів аудиту – визначення фактичного охоплення українських дітей освітою за кордоном. Дані про дітей, які перебувають за межами України та продовжують навчатися в українських закладах загальної середньої освіти, Міністерство освіти та науки України отримує через автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту (АІКОМ).

Водночас механізму обліку дітей, які перебувають за кордоном, але не навчаються ані в українській, ані в іноземній системі освіти, а також реєстру освітніх осередків українською мовою за кордоном – не було створено.

МОН України у 2022-2025 роках не укладало міжнародних угод щодо організації освіти українських дітей за кордоном або обміну освітніми даними про дітей шкільного віку, які перебувають за межами України. Міністерство здійснювало заходи міжнародного співробітництва у різних форматах, однак системно не відстежувало їх результати.

Навчання у місцевих школах Польщі, Литви, Словаччини, Чехії та німецької землі Гессен на момент завершення аудиту було обов’язковим для усіх українських учнів, які прибувають до них. Це зменшує ризик того, що учні не будуть охоплені освітньою системою жодної з держав. Однак, офіційна статистика обліковує лише учнів, які вже охоплені навчанням.

Мовна та психолого-педагогічна підтримка

Для дітей, які навчалися у школах країн перебування, одним із ключових завдань була адаптація до нового освітнього середовища. У Чехії, землі Гессен, Литві, Словаччині та Польщі діяли підготовчі класи, інтенсивні мовні курси та інші форми підтримки. До роботи з дітьми залучали україномовних учителів, асистентів, психологів та інших фахівців. Значну роль у підтримці також відігравали міжнародні та громадські організації.

Для інтеграції у нове середовище школярів централізовано залучали до адаптаційних груп та гуртків за інтересами.

Збереження зв’язку з українською освітою

Окремим напрямом дослідження було збереження зв’язку дітей з українською мовою та освітою:

–У Чехії для українських школярів реалізовували освітні проєкти українською мовою, а також було знайдено рішення, яке дозволяло скоротити дистанційну українську програму до окремих предметів, щоб зменшити навантаження на дітей.

– У Гессені у 2024/2025 навчальному році започаткували пілотний проєкт «Українська як друга іноземна мова».

–У Литві діяли п’ять приватних українських шкіл, де навчалося 37% прибулих до країни дітей, а ще 31% - отримували освіту у державних школах за українською програмою.

- Із 2025/2026 навчального року польське законодавство дозволяє випускникам - громадянам України та Польщі - складати випускний іспит з української мови як іноземної.

– У Словаччині навчатися у школі з українською мовою викладання можна у місті Пряшів.

Висновки та рекомендації

Спільний аудит засвідчив, що у 2022-2025 роках країни перебування зосередилися на інтеграції українських дітей до національних шкільних систем та їх взаємодії з однолітками. Значна частина оперативних рішень, запроваджених після початку повномасштабної війни, згодом набула системного характеру.

Серед найбільш ефективних практик, які сприяють інтеграцій українських дітей до освітніх систем інших держав аудитори спільно виділили: запровадження обов’язкового навчання в місцевих школах; залучення до роботи в школах міжкультурних асистентів та осіб, які володіють українською мовою; запровадження додаткових занять з мови країни перебування; надання українським дітям можливості вивчати українську мову та складати з неї іспит у межах державних іспитів.

За висновками аудиторів подальша освітня політика має бути спрямована на вирівнювання освітніх можливостей та створення умов, які відповідатимуть потребам і прагненням українських учнів.

Органам управління освітою країн перебування рекомендовано:

здійснювати моніторинг становища українських учнів у частині виконання вимог щодо обов’язкового навчання, щоб запобігати їх виключенню з освітнього процесу та припиненню навчання;
забезпечувати належну психолого-педагогічну підтримку, інтенсивне вивчення мови країни перебування та загальну можливість вивчати українську мову як другу іноземну;
сприяти підвищенню спроможності українських вчителів, які перебувають за кордоном, викладати свою рідну мову як іноземну;
забезпечувати залучення міжкультурних асистентів у школах, які відвідують українські учні, для сприяння їхній міжкультурній інтеграції.

«Реалізація цих рекомендацій сприятиме подальшому наближенню освітніх систем країн перебування до принципів Конвенції ООН про права дитини – стандарту, який передбачає перехід від простого зарахування дитини до школи до її активної та підтримуваної інтеграції в освітнє середовище: шляхом системного розвитку цільових мовних програм, посилення ролі міжкультурних асистентів та вдосконалення національних механізмів моніторингу виконання вимог щодо обов’язкового відвідування школи», – підсумувала Голова Рахункової палати Ольга Піщанська.

Зауважимо також, що кількість українських учнів, які перебувають за кордоном, але навчаються онлайн в Україні суттєво скоротилася в останні роки. Якщо у 2022 році таких було майже 520 тис., то станом на перше вересня 2025 року – 316 тис., а на перше вересня цього року – лише 272 тисяч. Це вказує на дедалі більшу адаптацію українських учнів до освітніх систем країн перебування та водночас створює нові виклики для європейських держав.