Рахункова палата проаналізувала використання коштів на діяльність політичних партій: які ризики виявлено

Механізм державного фінансування політичних партій загалом забезпечує їхню статутну діяльність, однак потребує вдосконалення законодавчих правил використання коштів та контролю за ними. Зокрема, законодавство залишає за політичними партіями право самостійно визначати напрями використання державного фінансування, що створює ризики різного тлумачення допустимих витрат і виникнення спорів із контролюючими органами.

Таких висновків дійшла Рахункова палата за результатами аудиту відповідності використання коштів, виділених із державного бюджету на фінансування статутної діяльності політичних партій. Звіт за результатами аудиту затверджено на засіданні 9 листопада 2026 року. Відповідальна за проведення аудиту – член Рахункової палати Єлизавета Пушко-Цибуляк.

Аудит охопив період з 1 липня 2023 року до 31 грудня 2025 року.

Механізм державного фінансування статутної діяльності політичних партій запроваджено в Україні з 1 липня 2016 року. Він спрямований, зокрема, на зменшення залежності політичних сил від приватних інтересів, посилення прозорості та підзвітності їхньої діяльності.

Порядок отримання, розподілу та використання такого фінансування визначено Законом України «Про політичні партії в Україні». Головним розпорядником бюджетних коштів за відповідною програмою є Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК).

Як політичні партії використовували державне фінансування

У 2023–2025 роках право на державне фінансування мали чотири політичні партії: «Слуга народу», «Європейська солідарність», ВО «Батьківщина» та «Голос».

За даними звітності політичних партій, упродовж другого півріччя 2023 року та 2024–2025 років вони отримали з державного бюджету 1 902,4 млн грн, а обсяг відображених у звітності використаних коштів становив 1 904,9 млн грн.

Зокрема, за звітними даними партій:

«Слуга народу» – 1 276,8 млн грн;

«Європейська солідарність» – 337,9 млн грн;

ВО «Батьківщина» – 231,9 млн грн;

«Голос» – 58,3 млн грн відображених витрат, із яких фактичні витрати становили 57,8 млн грн.

Основними напрямами використання коштів були придбання товарів і послуг, оренда та утримання приміщень і техніки, оплата праці, відрядження, а також фінансування територіальних організацій політичних партій.

Водночас використання коштів мало особливості залежно від статутної діяльності кожної партії. Зокрема, «Слуга народу» спрямувала 270 млн грн на підтримку Збройних Сил України. «Європейська солідарність» надала 64,1 млн грн поворотної та безповоротної фінансової допомоги громадським організаціям і військовій частині, з яких 21,8 млн грн безповоротної допомоги було спрямовано на заходи з підтримки Збройних Сил України.

Законодавство потребує чіткішого визначення напрямів використання коштів

Механізм державного фінансування політичних партій має особливості, які відрізняють його від звичайного бюджетного процесу. Зокрема, на етапі планування та розподілу коштів застосовуються положення Бюджетного кодексу України. Водночас після зарахування державного фінансування на окремі рахунки політичних партій його використання регулюється Законом України «Про політичні партії в Україні».

При цьому законодавство не встановлює чітких напрямів, за якими політичні партії можуть використовувати державне фінансування, або відповідних обмежень. Визначення змісту статутної діяльності та напрямів спрямування коштів фактично залишається за самими партіями.

Така особливість забезпечує організаційну автономію політичних партій, але водночас створює ризики неоднакового тлумачення допустимих витрат і виникнення спорів щодо правомірності використання державних коштів.

Особливості контролю за державним фінансуванням

Аудит також засвідчив, що система контролю за державним фінансуванням політичних партій відрізняється від механізмів контролю, притаманних бюджетному процесу.

На етапах розрахунку обсягів фінансування, бюджетного планування та перерахування коштів контроль здійснюють НАЗК, Міністерство фінансів України та Державна казначейська служба України в межах своїх повноважень.

На рахунках партій державне фінансування обліковується разом з іншими надходженнями партій. При цьому на перераховані кошти вже не поширюється вимога щодо повернення невикористаного державного фінансування протягом визначеного законом строку. Водночас ці операції відображаються у партійній звітності та підлягають перевірці НАЗК.

Окрему увагу аудитори приділили питанням обліку та відображення у звітності дебіторської заборгованості політичних партій.

Висновки та рекомендації

За результатами аудиту Рахункова палата дійшла висновку, що вдосконалення механізму державного фінансування політичних партій потребує узгодження норм бюджетного законодавства щодо питань управління коштами, виділеними на статутну діяльність політичних партій, із нормами Закону України «Про політичні партії в Україні», чіткішого визначення допустимих напрямів використання коштів та посилення механізмів контролю.

Для усунення встановлених аудитом проблем Рахункова палата рекомендувала, зокрема:

• Верховній Раді України: вжити заходів щодо ухвалення законодавчих змін для врегулювання невідповідності положень Бюджетного кодексу України та Закону України «Про політичні партії в Україні», а також прискорити розгляд і ухвалення законопроєкту № 14289.
• Кабінету Міністрів України: розглянути питання розмежування зосереджених у НАЗК функцій з управління коштами державного фінансування та застосування санкцій до політичних партій.
• НАЗК: вжити заходів щодо вдосконалення порядку контролю за законним та цільовим використанням державного фінансування, звітності, а також процедур зупинення та припинення фінансування. Строк виконання рекомендації – протягом шести місяців після ухвалення відповідних законодавчих змін.
• Політичним партіям «Слуга народу», «Європейська солідарність», ВО «Батьківщина» та «Голос»: визначити у своїх статутах порядок здійснення витрат, зокрема за рахунок коштів державного фінансування, відповідно до вимог законодавства. Строк виконання – до 30 червня 2027 року.

«Питання узгодження норм між Законом України «Про політичні партії в Україні» і Бюджетним кодексом є вкрай нагальним. Варто відзначити оперативне реагування політичних партій. Так під час підготовки нашого звіту народними депутатами подано правки до бюджетного кодексу, які врегулюють зазначений процес. Важливим є також те, щоб процес фінансування політичних партій в Україні узгоджувався з міжнародними практиками», –  зазначила Єлизавета Пушко-Цибуляк.

Присутні на засіданні представники політичних партій висловили готовність врахувати рекомендації Рахункової палати. Також Голова НАЗК Віктор Павлущик зазначив, що питання, досліджені під час аудиту, тісно пов’язані з діяльністю його відомства, тож наголосив на важливості підтримки законодавчих ініціатив, спрямованих на врегулювання проблемних питань, відображених у звіті.

Звіт та Рішення за результатами аудиту будуть надіслані Верховній Раді України, Комітетові Верховної Ради України з питань правової політики та Комітетові Верховної Ради України з питань бюджету з рекомендацією розглянути на своїх засіданнях, Кабінетові Міністрів України, Національному агентству з питань запобігання корупції, Політичним партіям «Слуга народу», «Європейська солідарність», ВО «Батьківщина» та «Голос», а також оприлюднені на офіційному вебсайті інституції.