Рахункова палата вказує на перешкоди в отриманні громадянами компенсації за пошкоджене та знищене війною житло

Державний механізм компенсації за пошкоджене та знищене внаслідок війни житло покликаний забезпечувати надання необхідної допомоги громадянам. І з травня 2023 року компенсації отримали понад 150 тис. українців.

Водночас, організація та реалізація процесу компенсації лише частково відповідають вимогам законодавства, відповідальні органи не забезпечили повною мірою його стабільності, прозорості та підзвітності, що ускладнювало реалізацію громадянами права на отримання допомоги.

Таких висновків дійшла Рахункова палата за результатами аудиту відповідності «Компенсація за знищене та пошкоджене війною житло – шлях від людини до держави». Відповідний Звіт на засіданні 10 листопада представив відповідальний за контрольний захід – заступник Голови Рахункової палати Сергій Ключка.

Аудит охопив період 2024-2025 років та процес отримання компенсації: від подання заяви до ухвалення рішення і його реалізації.

За офіційно опублікованими даними станом на січень 2026 року, загальна кількість зруйнованих або пошкоджених внаслідок агресії РФ об’єктів житлового фонду, становить майже 416 тис. будівель, із них 352 тис. приватних (індивідуальних) будинків, 63 тис. багатоквартирних будинків, 1 тис. гуртожитків.

Як встановила Рахункова палата загалом за пошкоджене житло у 2024–2025 роках виплачено 127 868 грошових компенсацій на загальну суму 12,4 млрд грн. За знищене житло – 745 грошових компенсацій  на 1,5 млрд грн (при цьому схвалено 994 компенсації на 2,5 млрд грн). Крім того, видано 34 634 житлові сертифікати на 48,5 млрд грн, із яких реалізовано 22 001 на 33,4 млрд грн.

Виплати здійснювалися за рахунок чотирьох бюджетних програм, серед яких надання компенсації на відновлення нерухомого майна з використанням електронної послуги єВідновлення. На надання компенсацій використано кошти державного бюджету (загальний та резервний фонди, фонд ліквідації наслідків збройної агресії),а також кошти міжнародної підтримки (кошти грантів, позик та кредитів Банку розвитку Ради Європи і структур Світового банку через проєкти НOME та НOPE).

Затримки з розглядом заяв на компенсацію

Розгляд заяв про надання компенсації за знищене та пошкоджене війною майно здійснювали комісії, наявні у більшості територіальних громад на неокупованих територіях України.

На момент аудиту таких комісій не було у 65 із 1 438 територіальних громад (щодо ще шести – інформація про створення відсутня).

Аудитори встановили, що значна кількість заяв тривалий час залишалися без опрацювання навіть у громадах, де комісії були створені та безпекова ситуація дозволяла організувати їхню роботу.

Станом на 1 січня 2026 року 245 заяв у таких громадах очікували початку розгляду понад 30 днів, зокрема 79 із них понад рік.  

Значна частина зупинень розгляду заяв щодо знищеного житла була пов'язана з об'єктивними безпековими обставинами, що унеможливлювали його фізичне обстеження. Для таких випадків із липня 2025 року запроваджено дистанційний огляд, однак застосування цього механізму протягом дослідженого періоду ще мало обмеження.

Отже для частини громадян процедура отримання компенсації затримувалася ще до початку розгляду їхніх заяв, і не всі такі затримки були пов'язані з безпековою ситуацією.

Відмови в отриманні компенсації: підстави та наслідки

Упродовж 2024–2025 років загалом на розгляд до комісій було подано близько 139,7 тис. заяв щодо пошкодженого житла та 98,2 тис. – щодо знищеного.

За результатами розгляду заяв про компенсацію за пошкоджене житло комісії ухвалили понад 93 тис. позитивних рішень, однак майже 29 тис. заяв отримали відмову та понад 2,8 тис. – рішення про зупинення їх розгляду.

Щодо знищеного житла кількість рішень про зупинення розгляду перевищила 31 тис.

З усіх рішень про відмову громадянам у компенсації аудитори вибірково перевірили 240. Встановлено, що лише 65% з них мали обґрунтування. При цьому 22,5% відмов не відповідали вимогам законодавства. Частина зупинень пояснювалася безпековими обставинами, зокрема неможливістю обстежити зруйноване житло.

Аудиторами також встановлено і випадки застосування різних підстав для відмови за подібних обставин. Окремі рішення не містили достатніх відомостей про заявника, об'єкт нерухомості або обставини, на яких ґрунтувалася відмова. Для окремих випадків зупинення розгляду через безпекову ситуацію тривалість «паузи» залишалася невизначеною. Також у Реєстрі бракувало функцій, що дозволяли б автоматично виявляти заяви, що тривалий час залишаються без опрацювання.

Аудитори зауважують, що недостатнє документування рішень про відмову чи зупинення розгляду заяв ускладнювало перевірку їх законності та обґрунтованості, а для громадян – обмежувало можливості їхніх законних прав на отримання компенсації.

НЕобмін даними між державними системами 

Аудит виявив, що Реєстр пошкодженого та знищеного майна, який є основним інформаційним інструментом механізму компенсації, не має технічної можливості взаємодіяти з трьома іншими державними інформаційними системами, необхідними для перевірки заяв:

• Єдиним державним вебпорталом відкритих даних;
• Єдиною інформаційною системою Міністерства внутрішніх справ;
• Єдиним державним реєстром ветеранів війни.

У окремих випадках, обов'язок отримання інформації, яку мали забезпечувати уповноважені органи через власні інформаційні ресурси або шляхом відповідних запитів, фактично перекладався на заявників. Це створювало додаткове документальне навантаження та затримувало проходження процедури компенсації.

До прикладу, громадяни були змушені самостійно отримувати довідки про відсутність судимості. У перевірених аудиторами випадках ненадання таких документів стало підставою для трьох відмов у компенсації та зупинення розгляду ще восьми заяв.

Недоліки пріоритезації та брак фінансування 

Аудит встановив нормативні й технічні недоліки у відображенні черговості виплат та реалізації пріоритетного права окремих категорій громадян на отримання компенсацій.

Зокрема, якщо після затвердження рішення про надання компенсації, але до фактичного отримання коштів людина набувала права на пріоритетну виплату, відобразити зміну її статусу в Реєстрі було неможливо. Відповідно, такий статус не враховувався під час формування черговості фінансування.

Крім того, автоматичні алгоритми визначення черговості, які фактично застосовувалися, не були повною мірою відображені в нормативно-правових актах, що обмежувало прозорість правил розподілу компенсацій.

Водночас фінансування виплат не покривало оцінених потреб. У 2024–2025 роках загальний обсяг затверджених бюджетних коштів на компенсації за пошкоджене та знищене житло становив 37,7 млрд грн, касові видатки – 36,2 млрд грн.

При цьому фактичними видатками у зазначеному періоді покрито було покрито лише 55 - 57% оціненої потреби у компенсації за знищене житло та 57-66% – за пошкоджене відповідно.

Таким чином, навіть після ухвалення позитивного рішення можливість своєчасно отримати компенсацію залежала від наявності фінансування та належної реалізації встановленої черговості.

Моніторинг та механізми оскарження  

Моніторинг надання компенсацій здійснювало Міністерство розвитку громад та територій України. Однак такий моніторинг не забезпечував системного аналізу повторюваних проблем та контролю за їх усуненням.  

Аудит засвідчив й проблеми з доступом до інформації щодо компенсацій. Мінрозвитку не забезпечило повного оприлюднення передбачених законодавством відомостей про роботу механізму компенсації, зокрема і інформації про наявність коштів на відповідному рахунку для виплат за знищене житло.

Недоліки встановлено й у функціонуванні вебсайту Реєстру пошкодженого та знищеного майна. Розміщені на ньому інформаційні матеріали тривалий час не оновлювалися, перелік нормативно-правових актів був неповним.

Міністерство також не здійснювало системного обліку й аналізу результатів оскарження рішень комісій та уповноважених органів. Водночас аудитори встановили, що у 2024–2025 роках зафіксовано 50 випадків судового оскарження дій або рішень комісій.

Нормативно-правовими актами також не було визначено спеціального порядку   дій у разі скасування рішення комісії судом. Це створювало правову невизначеність щодо поновлення розгляду заяв і виконання судових рішень на користь громадян. Також законодавство не визначає належним чином механізм повернення коштів, використаних не за цільовим призначенням, та саме поняття неефективного використання компенсації.

Аудитори звернули увагу й на ризики шахрайства та зловживань у сфері компенсацій. За інформацією Мінрозвитку, станом на червень 2026 року за відповідними фактами було відкрито 37 кримінальних проваджень у восьми областях. Розмір завданої державі шкоди в цих провадженнях оцінено у 54,3 млн грн.

Висновки та рекомендації

Виявлені проблеми є взаємопов'язаними. Зокрема, неповний обмін даними спричиняв додаткові перепони для заявників, неналежне документування рішень ускладнювало їх перевірку та оскарження, а недостатній системний аналіз процесу перешкоджав усуненню порушень.  

За результатами аудиту Рахункова палата надала рекомендації Кабінету Міністрів України, відповідальним міністерствам, органам місцевого самоврядування та військовим адміністраціям.

Зокрема, Кабінету Міністрів України рекомендовано забезпечити підготовку законодавчих змін щодо встановлення чітких правил черговості та строків розгляду заяв, визначення осіб із пріоритетним правом на компенсацію, а також підстав для відмови чи зупинення розгляду заяв.

Відповідальним міністерствам рекомендовано:

• удосконалити нормативне регулювання компенсацій, зокрема забезпечити відображення та перевірку пріоритетного статусу заявника на всіх етапах розгляду заяви й до фактичного отримання компенсації;
• проаналізувати та актуалізувати перелік інформаційних систем, з якими має взаємодіяти Реєстр пошкодженого та знищеного майна, і забезпечити необхідний електронний обмін даними;
• розширити контрольні й аналітичні можливості Реєстру для відстеження строків розгляду заяв, обґрунтованості рішень, фактів їх оскарження та виконання судових рішень;
• забезпечити системний аналіз порушень і результатів оскарження рішень комісій та уповноважених органів;
• удосконалити механізми обліку випадків нецільового використання компенсаційних коштів та відповідних кримінальних проваджень;
• забезпечити оприлюднення передбаченої законодавством інформації про процес компенсації та наявність коштів для виплат з урахуванням вимог безпеки.

Органам місцевого самоврядування та військовим адміністраціям Рахункова палата рекомендує забезпечити створення комісій у всіх громадах, перевірити підстави для рішень про зупинення розгляду заяв, усунути виявлені недоліки та забезпечити доступність інформації про роботу комісій.

Виконання рекомендацій має сприяти скороченню строків проходження заяв, підвищенню обґрунтованості рішень, прозорості механізму компенсацій та забезпеченню рівного підходу до громадян.

Звіт і Рішення Рахункової палати за результатами аудиту буде надіслано Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, Комітету ВРУ з питань транспорту та інфраструктури та Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування з рекомендацією розглянути їх на засіданнях. Також відповідні матеріали будуть оприлюднені на офіційному вебсайті інституції.