Система не працює на попередження: профільний Комітет ВРУ розглянув результати аудиту щодо управління повенями
Попри створену нормативну основу для управління повенями, ця система в Україні й досі переважно реагує на наслідки стихійних лих, а не працює на їх попередження. Відповідний висновок озвучив заступник Голови Рахункової палати Сергій Ключка під час засідання Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування 30 липня. Комітет розглянув Звіт Рахункової палати про результати аудиту діяльності (ефективності) на тему «Управління повенями – оцінка використання гідрометеорологічних даних для готовності до катастроф».
Відтак, загальний стан систем управління повенями погіршується внаслідок повномасштабної війни: кількість метеостанцій скоротилася на 28 %, гідрологічних постів – на 22 %, із 14 автоматизованих гідрометеорологічних комплексів працюють лише 9.
Аудит засвідчив суттєві прогалини на всіх етапах управління ризиками повеней, від спостереження і прогнозування до оповіщення населення та інженерного захисту територій:
- технічні можливості системи гідрометеорологічних спостережень і прогнозування є слабкими;
- попередження про небезпечні явища - недостатньо оперативні та адресні. А територіальні системи оповіщення введено в експлуатацію лише у 8 із 24 регіонів;
- 70 % об’єктів протипаводкової інфраструктури перебувають у критичному стані;
- у 2022-2025 роках протипаводковий захист забезпечено лише для 23 % населених пунктів, які його потребують.
Своєю чергою заступник голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій Роман Примуш повідомив про стан затвердження плану заходів, який передбачає вдосконалення прогнозування повеней, модернізацію гідрометеорологічної мережі, оновлення обладнання та посилення систем оповіщення населення.
За результатами розгляду Комітет взяв до відома Звіт Рахункової палати та рекомендував Кабінету Міністрів України опрацювати питання вдосконалення державної політики у сфері управління ризиками затоплення, а профільним органам виконавчої влади – продовжити роботу над виконанням рекомендацій Рахункової палати.
У межах засідання Комітет також розглянув проєкт Закону України «Про гідрометеорологічну діяльність», під час обговорення якого було відзначено, що результати зазначеного аудиту Рахункової палати доцільно врахувати під час подальшого вдосконалення законодавства у цій сфері.
Додатково.
