95% побутових відходів йде на захоронення: Рахункова палата оцінила систему управління відходами у Львові
У місті Львів створено основу для управління відходами та базові процеси роздільного збирання. Готовність населення до сортування – на рівні 84 %*. Проте стратегічні цілі щодо скорочення частки захоронення відходів не досягнені, оскільки наявна інфраструктура не забезпечує запланованих показників рециклінгу та оброблення - близько 95 % усього обсягу утворених відходів спрямовується на захоронення. При цьому у міста немає власного полігону для захоронення відходів, що зумовлює додаткові витрати на їхнє транспортування.
Такого висновку дійшла Рахункова палата за результатами аудиту діяльності (ефективності) на тему «Ефективність функціонування муніципальної системи управління побутовими відходами у місті Львів».
Відповідальний за контрольний захід – заступник Голови Рахункової палати Сергій Ключка.
Звіт за аудитом ухвалили на засіданні 8 вересня.
ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ
Поштовхом до реформування управління відходами в Україні стала ратифікована нашою державою Угода про асоціацію з Євросоюзом. Поступовий перехід від застарілої моделі «збирання–захоронення» до циркулярної економіки, де відходи розглядаються як цінний відновлюваний ресурс, є основним напрямом реформи у сфері управління відходами.
Це питання є актуальним для більшості територіальних громад України, зокрема – для Львівської міської територіальної громади (ЛМТГ),для якої сфера управління побутовими відходами є об'єктом підвищеної суспільної уваги, насамперед у контексті ліквідації наслідків кризи навколо Грибовицького сміттєзвалища.
Рахункова палата оцінила систему управління побутовими відходами у ЛМТГ в період з ІІ півріччя 2023 року до 2025 року. Також проаналізовано використання коштів на розвиток інфраструктури та дані про побутові відходи за 2021–2025 роки.
АДМІНІСТРУВАННЯ
Отже, згідно з висновками аудиторів, станом на зараз система управління побутовими відходами у ЛМТГ перебуває на етапі формування. На початку цього року для Львівської області було затверджено Регіональний план управління відходами до 2034 року. Строк для затвердження місцевого плану управління відходами Львівської міської територіальної громади – не настав.
Через нестворення нормативних передумов, зокрема відсутність місцевого плану управління відходами, непроведення конкурсу з визначення виконавців послуг, неукладення необхідних договорів та відсутність умов для розрахунку середньозваженого тарифу, визначений у листопаді 2023 року, Адміністратор послуги з управління побутовими відходами, попри забезпечення фінансуванням, виконує лише підготовчі заходи і не реалізує свої основні функції. Тож придбане ним обладнання вартістю 13,6 млн грн не використовується.
Натомість послуги зі збирання та перевезення твердих побутових відходів надають чотири приватні та одне комунальне підприємство на основі прямих договорів зі споживачами послуг.
При цьому тарифи на вивезення відходів є диференційованими для різних перевізників, але однаковими для всіх видів відходів (як змішаних, так і роздільно зібраних). Нарахування плати за нормативами на основі кількості зареєстрованих осіб не враховує фактичної кількості осіб, що проживає. Це порушує принцип «забруднювач – платить», оскільки у такому випадку не береться до уваги фактична кількість відходів, яку утворює конкретне домогосподарство (громадянин). За таких умов користь від роздільного збору є виключно екологічною на рівні усвідомлення і не створює для мешканців жодної фінансової мотивації.
Також у міста відсутні належні інструменти для перевірки даних про фактичні обсяги зібраних, перероблених і захоронених відходів. Ці дані потрібні для планування інфраструктури, оцінювання результатів та ухвалення управлінських рішень. Для їх отримання необхідно повноцінно запустити електронний кабінет органу місцевого самоврядування в Інформаційній системі управління відходами, запровадити цифровий облік та забезпечити обов’язкове звітування всіх учасників системи, зокрема комунальних підприємств.
Відсутній також належний облік контейнерів для сміття, а інфраструктура роздільного збирання розвинена нерівномірно.
ІНФРАСТРУКТУРА
Ключовим об’єктом інфраструктури з переробки відходів у Львові мав стати механіко-біологічний комплекс перевантаження та переробки. Він мав переробляти до 250 тис. тонн побутових відходів на рік та вилучати із загального обсягу до 60 % відходів, придатних для повторного використання. Це дало б змогу суттєво скоротити обсяги захоронення.
Будівництво комплексу мали завершити до кінця 2025 року, однак цього не відбулося. У 2026 році замовник розірвав контракт із підрядником через істотні порушення зобов’язань.
Недотримання нормативних строків будівництва спричинило збільшення кошторисної вартості проєкту, індексацію ціни контракту та додаткові виплати підрядникові на суму 3,1 млн євро.
На будівництво вже спрямовано понад 24 млн євро та майже 230 млн грн. Частину проєкту фінансували за рахунок кредиту Європейського банку реконструкції та розвитку.
У 2021–2025 роках із бюджету громади спрямовано 266,3 млн грн на погашення та обслуговування кредиту, залученого для будівництва механіко-біологічного комплексу.
Таким чином єдиним діючим муніципальним об’єктом із переробки відходів залишається станція компостування, яка працює з 2020 року. Через недостатню кількість контейнерів для біовідходів та низьку якість сортування станція завантажена лише на 27 % проєктної потужності. Придбане у 2021 році обладнання для відсіювання відходів вартістю 783,7 тис. грн понад чотири роки залишається невикористаним.
У результаті Львів переробляє близько 5 % відходів, це у два рази менше за заплановану межу. При цьому найбільше навантаження припадає на один об'єкт – міську станцію компостування (3,6 %),на всі приватні заготівельні пункти міста припадає решта 1,4 % загального обсягу рециклінгу. Місцева влада не володіє даними про обсяги сортування, які приватні перевізники здійснюють самостійно.
Місто фактично позбавлене операційного контролю над зібраними відходами та не мають достовірних даних про обсяги, які спрямовуються на переробку.
Отже, попри значні витрати на інфраструктуру, система зберігає модель переважного захоронення відходів.
ВИТРАТИ ГРОМАДИ
Після закриття Грибовицького сміттєзвалища Львів залишився без власного полігону. Проєкт будівництва нового - досі перебуває на етапі пошуку земельної ділянки.
Тож зараз близько 95 % побутових відходів міста вивозять на вісім полігонів у Львівській, Тернопільській та Івано-Франківській областях. У 2021 та 2023–2025 роках із бюджету громади спрямовано 523,2 млн грн на компенсацію перевізникам додаткових витрат на транспортування відходів. Ще 24,8 млн грн у 2024–2025 роках перераховано на розвиток інфраструктури громад, які приймають відходи Львова.
РЕКОМЕНДАЦІЇ
Незважаючи на значні обсяги інвестицій, створена інфраструктура не забезпечила ключової стратегічної мети, а саме переходу від переважного захоронення відходів до їх системної переробки та повторного використання ресурсів. Система забезпечує виконання базових операційних функцій, але не забезпечує досягнення стратегічної мети реформи.
За результатами аудиту Рахункова палата надала рекомендації Кабінетові Міністрів України, Львівській міській раді, профільному департаменту та комунальним підприємствам.
Зокрема, вони передбачають необхідність визначення відповідального виконавчого органу міськради за реалізацію державної політики у сфері управління відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) на території Львівської міської територіальної громади та узгодження заходів міських програм із регіональним планом управління відходами. Також рекомендовано забезпечити підготовку та проведення конкурсу з визначення суб’єктів господарювання для здійснення операцій зі збирання та перевезення побутових відходів, ініціювати співпрацю громад щодо співфінансування рекультивації й модернізації полігонів, забезпечити функціонування Адміністратора послуги, визначити потребу в контейнерах та ввести в експлуатацію невикористовуване обладнання тощо.
Окремо Рахункова палата рекомендувала Львівському комунальному підприємству «Зелене місто» підготувати та подати Львівській міській раді обґрунтовані пропозиції щодо поетапної реалізації інфраструктурних проєктів із переробки та захоронення відходів – механіко-біологічного комплексу перевантажень та переробки твердих побутових відходів, міської станції компостування та нового полігону. Пропозиції мають уточнювати необхідні потужності, фінансування, строки та очікувані результати.
У засіданні Рахункової палати, на якому розглядався Звіт, взяли участь представники Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, ЛКП «Адміністратор послуги з управління побутовими відходами» та ЛКП «Зелене місто». Представники об’єктів контролю висловили намір забезпечити виконання рекомендацій Рахункової палати.
Звіт і Рішення щодо цього аудиту будуть надіслані Верховній Раді Україні, Комітетові ВРУ з питань енергетики та житлово-комунальних послуг для розгляду на засіданні, а також: Кабінетові Міністрів України, Львівській міській раді, зокрема й її Департаменту житлового господарства та інфраструктури, Львівському комунальному підприємству «Адміністратор послуги з управління побутовими відходами», а також Львівському комунальному підприємству «Зелене місто».
* У межах аудиту Рахункової палати проведено анкетування 300 мешканців Львівської міської територіальної громади щодо обізнаності та готовності до сортування побутових відходів. Анкету із 15 запитань опублікували на офіційній Facebook-сторінці Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради.
