На державних вугільних підприємствах вдвічі більше порушень техніки безпеки та втричі більше аварійних ситуацій, ніж на приватних – Рахункова палата

Державна воєнізована гірничорятувальна служба (ДВГРС) протягом 2017–2019 років виявила вдвічі більше порушень техніки безпеки на державних вугледобувних підприємствах у порівнянні з приватними.

Про це йдеться в результатах аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених на проведення гірничорятувальних заходів і заходів з охорони праці та підвищення техніки безпеки на вугледобувних підприємствах. Відповідальний за його проведення – член Рахункової палати Ігор Яремчук.

ДВГРС обслуговує 82 об’єкта вугільної галузі (39 державної форми власності і 43 – приватної),де працює близько 50 тис. робітників.

Окрім проведення аварійно-рятувальних робіт, Служба перевіряє стан протиаварійного захисту підприємств та готовність об’єктів до ліквідації надзвичайних ситуацій. У 2017 році на державних підприємствах зафіксовано 72 тис. порушень, на приватних – 35 тис., у 2018 році – 67 тис. і 31 тис. відповідно, у 2019 році – 74 тис. і 33 тис. Кількість виявлених аварійно-небезпечних ситуацій на державних об’єктах була майже в три рази вищою, ніж на приватних.

Протягом 2017–2019 років травмовано 2195 працівників, з них 64 – смертельно (37 загиблих – на державних об’єктах).

Серед основних причин травматизму на держпідприємствах – низький рівень механізації травмонебезпечних трудових процесів, дефіцит високонадійної контрольно-вимірювальної апаратури, відсутність комплексних систем протиаварійного захисту.

ДВГРС не вповноважена застосовувати адміністративні заходи, накладати штрафи, призупиняти роботу підприємств, якщо вони не виконують нормативно-правові акти з питань безпеки праці. Служба може лише надавати пропозиції посадовим особам. Як наслідок, знижується ефективність діяльності ДВГРС, і зростають ризики виникнення надзвичайних ситуацій на об’єктах вугільної галузі.

Разом з тим середньооблікова кількість працівників у ДВГРС щороку зменшується через низькі заробітні плати. Внаслідок недостатнього фінансування фактична кількість відділень окремих загонів ДВГРС не відповідає нормативам, що може ускладнювати вчасне виконання завдань.

Автомобільна та спеціальна техніка морально і технічно застаріла. Майже вся вона потребує заміни.

У 2017–2019 роках на гірничорятувальні заходи, охорону праці та підвищення техніки безпеки на вугледобувних підприємствах надійшло понад 968 млн гривень, які були використані майже в повному обсязі.

Виручка ДВГРС від реалізації робіт та послуг у 2017 році склала 21 млн грн, у 2018 – 49 млн грн, у 2019 – 77 млн гривень. Отже, кошти державного бюджету залишаються основним джерелом фінансування діяльності Служби, хоча її дохід від надання послуг щороку зростав.

Капітальні видатки на укріплення та розвиток матеріально-технічної бази Служби у 2017–2019 роках в межах бюджетної програми по гірничо-рятувальних заходах (КПКВК 1101100) не здійснювалися.

Аудитори дійшли висновку: планування витрат на ДВГРС було завідомо направлене на отримання з держбюджету максимально можливого обсягу коштів. Таким чином, вартість аварійно-рятувального обслуговування комерційних підприємств, кількість яких на час проведення аудиту становить 50%, фактично покладалася на держбюджет.

Виділення коштів за бюджетною програмою з охорони праці та підвищення техніки безпеки відбулось тільки після аварії на шахті «Степовій» ДП «Львіввугілля» в 2017 році (8 працівників загинули, 28 травмовані). Тоді з держбюджету виділили 100 млн гривень.

За рахунок цих коштів підприємства придбали 10,5 тис. одиниць саморятівників, що дозволило їм суттєво покращити стан забезпечення засобами індивідуального захисту.

Разом з тим Рахункова палата виявила порушення закону про публічні закупівлі на суму 84 млн гривень.

За підсумками аудиту Рахункова палата рекомендує розробити і затвердити Програму реформування та розвитку ДВГРС, де визначити обсяги та джерела фінансування на технічне оснащення цієї Служби, а також законодавчо закріпити механізм відшкодування підприємствами усіх форм власності витрат на аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи, здійснені силами цивільного захисту.

Звіт та рішення за результатами аудиту будуть опубліковані на офіційному вебсайті Рахункової палати.