Рахункова палата затвердила Звіт про результати аудиту відповідності на тему «Закупівлі та розвиток озброєння і військової техніки». Відповідальний за проведення аудиту – член Рахункової палати Геннадій Пліс.
Об’єктами аудиту були Міністерство оборони України, Генеральний штаб Збройних Сил України, Адміністрація Державної прикордонної служби України та ДП «Агенція оборонних закупівель». Аудитом охоплено 2025 рік, а з окремих питань виконання державних контрактів, за якими станом на 1 січня 2025 року обліковувалася дебіторська заборгованість, - також 2024 рік.
В умовах повномасштабної війни належна організація та здійснення закупівель озброєння і військової техніки відповідно до встановлених вимог мають особливе значення для забезпечення оборонних спроможностей держави.
Аудит показав, що система закупівлі та розвитку озброєнь та військової техніки (ОВТ) функціонувала в умовах нестабільного нормативного й організаційного середовища. У період дії воєнного стану базові законодавчі та урядові акти у сфері публічних і оборонних закупівель змінювалися загалом 95 разів. Водночас стратегічне планування розвитку ОВТ та окремі механізми державного регулювання у сфері оборонних закупівель залишалися недостатньо врегульованими.
Загалом аудит виявив невідповідності на ключових етапах закупівельного циклу – під час визначення потреб і планування фінансового ресурсу, організації та проведення закупівель, зокрема придбання ОВТ за вартістю, вищою за визначену Переліком оборонних закупівель, укладення і виконання державних контрактів, контролю якості ОВТ, управління попередньою оплатою та дебіторською заборгованістю, а також захисту майнових інтересів держави.
Загальний вартісний вимір встановлених аудитом невідповідностей становив майже 350 млрд гривень.
Планування оборонних закупівель не було достатньо обґрунтованим і стабільним, а конкурентні механізми застосовувалися обмежено: понад 90% закупівель на майже 580 млрд грн із загального обсягу 614 млрд грн проведено без конкурентних процедур.
Виконання державних контрактів супроводжувалося відхиленнями за строками, обсягами та якістю поставок. Значні суми бюджетних коштів, перерахованих як попередня оплата, не забезпечили отримання передбаченого контрактами ОВТ у встановлені строки. Станом на 1 січня 2026 року дебіторська заборгованість за державними контрактами з розвитку та закупівлі ОВТ становила 367 млрд грн, з яких 66 млрд грн – прострочена.
Недостатньо результативними залишалися механізми претензійно-позовної роботи та фактичного стягнення належних державі коштів. Сума зменшення судами заявлених до стягнення штрафних санкцій становила 5,9 млрд грн (понад 66% від вартості позовів); із 45 арбітражних рішень, переданих для визнання та виконання за кордоном, невиконаними були 42 рішення, або 93%.
«Кожен етап оборонної закупівлі – визначення потреби в озброєнні та планування фінансових ресурсів, вибір процедури закупівлі, формування її ціни, укладення і виконання контракту, контроль якості, управління попередньою оплатою та дебіторською заборгованістю, захист майнових інтересів держави, реагування на форс-мажорні обставини – це не формальність і не просто вимога закону. Від того, наскільки дії та рішення на кожному з цих етапів є ефективними, раціональними та відповідають чинним нормам, залежить головне: чи отримає фронт необхідне озброєння належної якості, у потрібній кількості та вчасно, а отже – чи будуть збережені життя наших воїнів», – наголосив відповідальний за аудит член Рахункової палати Геннадій Пліс.
Водночас як реагування на встановлені під час аудиту проблеми у І півріччі 2026 року прострочену дебіторську заборгованість зменшено на 62 млрд грн. Крім того, відшкодовано та перераховано до державного бюджету понад 100 млн грн надлишково сплачених коштів за державним контрактом, укладеним під державні гарантії, а також вжито претензійно-позовних заходів щодо виконавців, які не виконали контрактних зобов’язань.
За результатами аудиту Рахункова палата надала рекомендації, спрямовані на посилення стратегічного та фінансового планування, удосконалення нормативного регулювання оборонних закупівель і ціноутворення, підвищення обґрунтованості вибору способів закупівлі, посилення контролю за виконанням державних контрактів, попередньою оплатою та дебіторською заборгованістю, а також захистом майнових інтересів держави.
Звіт містить відомості, що становлять державну таємницю, тому не підлягає оприлюдненню.
Інформацію про результати аудиту буде направлено Президентові України, Верховній Раді України, Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, Кабінету Міністрів України, Раді національної безпеки і оборони України, до Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України та об’єктам контролю з дотриманням вимог законодавства про державну таємницю.