Розрив між планом та фактичними потребами: аналіз виконання Держбюджету-2026 у першому півріччі

27 серпня 2026

У першому півріччі 2026 року фінансування державного бюджету значною мірою залежало від міжнародної допомоги, а до кінця року зберігається потреба в додаткових коштах, щонайперше – на потреби Збройних Сил. Про це, зокрема, йдеться у Висновку про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2026 рік у першому півріччі.

Рахункова палата затвердила документ на засіданні 25 серпня. Відповідальна за контрольний захід – Голова Рахункової палати Ольга Піщанська.

СТАН ЕКОНОМІКИ

Представляючи Висновок на засіданні, Голова Рахункової палати Ольга Піщанська відзначила, що значний негативний вплив на економіку мало руйнування інфраструктури, енергетичні обмеження, логістичні ускладнення та дефіцит трудових ресурсів.

«За оцінкою Рахункової палати, реальний ВВП збільшився менш як на 0,1 % замість врахованого під час затвердження державного бюджету прогнозу на 2,4 %. Реальні обставини виконання бюджету відрізнялися від показників, на яких ґрунтувалося його планування. Загалом економіка у зазначений період майже не зростала, зовнішнє фінансування надходило неритмічно, а проведення частини запланованих видатків було меншим від плану», – зауважила Ольга Піщанська.

Економічну активність у першому півріччі підтримувала внутрішня торгівля – завдяки зростанню внутрішнього попиту та споживання домогосподарств, зокрема й через підвищення середньої заробітної плати на 22,7 %.

Водночас у галузях, що формують основу національної економіки, тривало скорочення: вантажообіг у транспорті зменшився на 11 %, обсяг будівництва – на 8,1 %, виробництво сільськогосподарської продукції – на 1,6 %.

Хоча збереження незмінними тарифів на комунальні послуги певною мірою стримувало інфляцію, високі темпи зростання цін виробників промислової продукції можуть у подальшому спричинити підвищення споживчих цін. Це підвищує ризик надпрогнозованого зростання інфляції у наступних періодах.

Зовнішньоекономічні умови також впливали на посилення валютних ризиків. Імпорт товарів і послуг зріс на 21,7 %, тоді як експорт – на 5,2 %. Від’ємне сальдо торговельного балансу сягнуло 35,6 млрд дол. США, або 80,1 % прогнозованого обсягу на весь рік.

ДОХОДИ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ

До державного бюджету у першому півріччі 2026 року надійшло 2,5 трлн грн (загалом на рік заплановано – майже 6 трлн грн). На рівень доходів вплинуло недоотриманням позик і грантів від міжнародних партнерів. До прикладу, 262,1 млрд грн надходжень у межах механізму посиленого співробітництва ЄС для підтримки обороноздатності та безпеки держави, очікувалося у червні, однак надійшли у липні.

Негативний вплив на надходження до бюджету мало:

зростання відшкодування ПДВ – 33,3 млрд грн;
недонадходження митних платежів – 8,5 млрд грн;
збільшення податкового боргу – 7,7 млрд грн.

Зросла також сума переплат податків та зборів, через що є значний ризик їх недоотриманя у подальші періоди.

За оцінкою Рахункової палати, сукупність цих чинників створює ризик недонадходження окремих доходів за підсумками року на рівні 9%.

ВИДАТКИ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ

У першому півріччі видатки державного бюджету становили 2 трлн 832 млрд грн. Із них 1 трлн 957,3 млрд грн – видатки для головних розпорядників сектору безпеки й оборони. Третина цієї суми – 670,7 млрд грн – видатки на оплату праці військових.

При цьому, за оцінкою Рахункової палати, фактична потреба у видатках на грошове забезпечення військовослужбовців до кінця року на 265 млрд грн перевищує обсяг, запланований на 2026 рік. Для забезпечення цих виплат необхідні додаткові ресурси.

Водночас видатки загального фонду були на 210,8 млрд грн, або 8,6 %, меншими за план на перше півріччя. Із цієї суми 143,6 млрд грн також стосувалося головних розпорядників сектору безпеки й оборони. Серед підстав для зменшення видатків – зміна пріоритетів закупівель відповідно до оперативної обстановки, обмежена кількість постачальників тощо.

Із загального фонду державного бюджету на трансферти місцевим бюджетам спрямовано близько 143 млрд грн, що на 2,5 млрд грн менше плану на перше півріччя. На обслуговування державного боргу спрямовано 184 млрд грн – на 1,7 млрд грн менше плану.

Меншими за план були також видатки за бюджетними програмами:

Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності – на 19 млрд грн,
Міністерства охорони здоров’я – на 8,2 млрд грн,
Агентства відновлення – на 5,1 млрд гривень.

ПУБЛІЧНІ ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЄКТИ

Рівень виконання плану видатків і надання кредитів для реалізації публічних інвестиційних проєктів залишається вкрай низьким. Із передбачених на перше півріччя 62,4 млрд грн проведено видатків і надано кредитів на 16,1 млрд грн. Це на 74,3 % менше запланованого на цей період.

Найбільше відставання зафіксовано за програмами спеціального фонду, які реалізуються, зокрема, за рахунок грантів і позик міжнародних партнерів. Із передбачених 44 млрд грн проведено видатків і надано кредитів на 5,7 млрд грн – або 87,1 %, менше плану.

Серед причин – несвоєчасне ухвалення управлінських рішень, затримки із закупівлями та погодженням документації, безпекова ситуація і втрата актуальності окремих проєктів. Таке відставання посилює ризик, що до кінця року заплановані видатки за цими проєктами провести в повному обсязі не вдасться.

ФІНАНСУВАННЯ БЮДЖЕТУ, ДЕРЖАВНИЙ І ГАРАНТОВАНИЙ ДЕРЖАВОЮ БОРГ

Надходження для фінансування державного бюджету у першому півріччі становили 704,6 млрд грн – майже на 500 млрд грн, або на 41,5 %, менше плану. Основна причина цього – недовиконання плану державних зовнішніх запозичень.

До того ж зовнішнє фінансування надходило нерівномірно через уточнення графіків міжнародними партнерами. При цьому розпис бюджету залишився без відповідного коригування помісячних показників.

Недоотримані зовнішні запозичення частково замістили внутрішніми ресурсами. Тож внутрішні запозичення перевищили план на 33,2 %, а для покриття тимчасових касових розривів із єдиного казначейського рахунку залучили 204,4 млрд грн (план на перше півріччя такого джерела фінансування не передбачав).

Загальний обсяг державного і гарантованого державою боргу за пів року збільшився на 448,1 млрд грн, або 5 %, і сягнув 9 трлн 490,8 млрд гривень. Основними чинниками зростання стали перевищення запозичень над погашенням боргу на 210,3 млрд грн та збільшення його гривневого еквівалента внаслідок зміни валютних курсів на 252,5 млрд гривень.

Частка боргу, номінованого в іноземній валюті, зросла з 76,4 до 80 %. За такої структури коливання валютних курсів посилюватиме ризики збільшення боргу та витрат бюджету на його погашення й обслуговування.

МІЖБЮДЖЕТНІ ТРАНСФЕРТИ ТА МІСЦЕВІ БЮДЖЕТИ

Доходи місцевих бюджетів у першому півріччі становили 453,4 млрд грн, що на 85 млрд грн (або на 23,1 %) більше, ніж за відповідний період 2025 року. Зростання забезпечили насамперед збільшення надходжень субвенцій із державного бюджету та податку на доходи фізичних осіб.

Місцеві бюджети отримали 144,3 млрд грн трансфертів і їхня частка в доходах місцевих бюджетів зросла з 28,1 до 31,8 %. Тобто майже третину доходів громад сформували кошти державного бюджету. Це свідчить про посилення фінансової залежності місцевих бюджетів від трансфертів.

Власне видатки місцевих бюджетів становили 404,5 млрд грн. При цьому через незатвердження або неповне затвердження Урядом розподілу коштів не профінансовано 833 млн грн на забезпечення житлом дитячих будинків сімейного типу та 600 млн грн на модернізацію майстерень і лабораторій закладів професійної та фахової передвищої освіти.

Залишки коштів на рахунках місцевих бюджетів і бюджетних установ зросли з початку року на 36,1 млрд грн та становили 133,4 млрд гривень. З цієї суми 21 млрд грн – невикористані субвенції.

Отже, виконання трансфертів стримували дві проблеми: за частиною програм Уряд своєчасно не затвердив розподіл коштів, водночас частина вже наданих субвенцій залишилася на рахунках через затримки з реалізацією відповідних заходів.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

За результатами аналізу Рахункова палата надала рекомендації Кабінету Міністрів України, Міністерству фінансів України та Фонду державного майна України, спрямовані на стабільне фінансування бюджету, ефективніше використання коштів та зменшення бюджетних ризиків. Зокрема, рекомендувала:

забезпечити дотримання графіків та умов виконання зобов’язань для своєчасного надходження міжнародної фінансової допомоги, зокрема за програмою Ukraine Facility;
не допускати спрямування коштів резервного фонду на заходи, що не відповідають його призначенню;
прискорити використання кредитних ресурсів на публічні інвестиції та переглянути проєкти, реалізація яких неможлива;
забезпечити розподіл передбачених державним бюджетом трансфертів між місцевими бюджетами;
актуалізувати прогноз доходів державного бюджету з урахуванням ризиків недонадходжень;
переглянути видатки за бюджетними програмами, які не виконуються, та спрямувати їх на першочергові потреби держави;
уточнити потребу в коштах на грошове забезпечення військовослужбовців до кінця 2026 року та визначити джерела її покриття;
забезпечити погашення простроченої кредиторської та дебіторської заборгованості і не допускати утворення нової;
забезпечити виконання планових показників надходжень від приватизації державного майна.

Висновок про результати аналізу виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» у першому півріччі та відповідне рішення Рахункової палати будуть надіслані Верховній Раді України, Комітетові Верховної Ради України з питань бюджету з рекомендацією розглянути на засіданні, Кабінетові Міністрів України, Міністерству фінансів України та оприлюднено на офіційному сайті Рахункової палати.