Стійкість агровиробництва до посух: зрошення охоплює менш як 15 % проєктної площі

Розвиток державного водогосподарсько-меліоративного комплексу – передумова адаптації сільського господарства до зміни клімату, відновлення територій, постраждалих унаслідок військової агресії, та зміцнення продовольчої безпеки України.

Наша держава має значний меліоративний потенціал, однак використовує його лише частково. У 2024-2025 роках фактичне зрошення охоплювало менш як 15% доступної проєктної площі державних зрошувальних систем.

Рахункова палата оцінила, наскільки результативно та ефективно органи виконавчої влади забезпечували експлуатацію, відновлення і модернізацію меліоративних систем. Звіт про результати аудиту діяльності (ефективності) на тему «Експлуатація державних водогосподарських об’єктів комплексного призначення та міжгосподарських зрошувальних і осушувальних систем» затверджено 28 липня. Відповідальний за аудит заступник Голови Рахункової палати Сергій Ключка.

Період, охоплений аудитом: 2024-2025 роки.

ПОТЕНЦІАЛ ЗРОШЕННЯ ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ ОБМЕЖЕНО

За оцінками Інституту водних проблем і меліорації, 18,65 млн га, або 60% орних земель в Україні, мають недостатнє вологозабезпечення. Ситуацію погіршили наслідки повномасштабної військової агресії російської федерації, зокрема втрата Каховського водосховища у 2023 році.

Держава визначила стратегічні цілі щодо відновлення, модернізації та розвитку систем зрошення й осушення. Однак їхню реалізацію обмежують недостатнє фінансування, висока енергоємність подачі води, зношеність основних засобів і незавершене розмежування повноважень між органами виконавчої влади.

У результативності роботи зрошувальних та осушувальних систем є суттєва різниця. Якщо осушувальні системи використовувалися на 98,4% проєктної площі (це - 2,6 млн гектарів),то зрошувальні - значно менше. Так на підконтрольній території розташовані 253 зрошувальні системи загальною проєктною площею 791,8 тис. гектарів.

Згідно з висновками аудиторів, основними причинами неполиву земель у 2025 році були:

• відсутність заявок водокористувачів: 49% неполитих площ;
• несправність зрошувальних мереж і споруд: 26%;
• відсутність джерел зрошення: 15%.

ПРОГАЛИНИ В УПРАВЛІННІ ТА ОБЛІКУ

Одним із системних чинників, що обмежували відновлення та модернізацію меліоративного комплексу, стала незавершена передача відповідної інфраструктури від Держводагентства до Держрибагентства.

Відповідне рішення Кабінет Міністрів України ухвалив у 2021 році. Передача систем від одного агентства до іншого розпочалася у серпні 2022 року.

Станом на кінець 2025 року з 253 зрошувальних систем, розташованих на підконтрольній території, до сфери управління Держрибагентства передали 99, або 39,1% від загальної кількості. Решта продовжувала обліковуватися у сфері управління Держводагентства. Такий розподіл ускладнював управління державним майном, планування видатків і передачу систем організаціям водокористувачів.

Значною прогалиною є те, що в Україні досі не затверджено вичерпного переліку державних меліоративних систем, не завершено їх інвентаризацію та паспортизацію. Централізована інформаційна система для обліку технічного стану й використання цих об’єктів упродовж періоду аудиту також не функціонувала.

ТЕХНІЧНЕ ЗНОШЕННЯ ТА ВТРАТИ ВОДИ

У 2025 році 45,5% зрошувальних систем, розташованих на підконтрольній Україні території були технічно несправними, або з інших причин не могли забезпечувати зрошення. Зокрема, 30 систем не могли використовуватися через відсутність придатних джерел води.  

Середній рівень зносу всіх систем становив близько 73%, на окремих об’єктах - 97-100%.

Через брак засобів вимірювання держава не володіє інформацією щодо обліку використаної води. На окремих об’єктах цей показник визначали за кількістю електроенергії, спожитої насосними станціями, що впливає на достовірність такого обліку.

Рахункова палата визначила аналітичний орієнтир втрати води під час її транспортування на рівні близько 20% загального обсягу водозабору. При цьому у системі Держрибагентства загальний показник  на окремих системах сягав 38-71%. У сфері управління Держводагентства у 2025 році технологічні втрати склали 35,3%.

Неповний облік і різні підходи до звітності ускладнюють визначення причин втрат та планування заходів для їх зменшення. А відсутність єдиної методики формування тарифів на послуги у сфері меліорації обмежує зіставність показників і можливість об’єктивно оцінювати економність експлуатації систем.

Так фактичні середні витрати Держрибагентства на зрошення одного гектара у 2024 році більш як удвічі перевищили плановий показник, а у 2025 році були вищими за нього на 24%. До прикладу у Вознесенському міжрайонному управлінні водного господарства витрати на зрошення одного гектара у 2025 році склали 296 тис. грн – це майже у 37 разів перевищує плановий середній показник Держрибагентства.

ВІДНОВЛЕННЯ ТА МОДЕРНІЗАЦІЯ: ОБСЯГИ ЗНАЧНО НИЖЧІ ЗА ПОТРЕБУ

Фінансування відновлення меліоративних систем у 2024-2025 роках ускладнювала неузгодженість між повноваженнями органів та їхнім доступом до фінансових ресурсів. Держрибагентство відповідало за реалізацію державної політики у сфері меліорації, але не мало доступу до Державного фонду розвитку водного господарства. Держводагентство мало такий доступ, хоча відповідні функції вже не виконувало.

Унаслідок цього фінансовий механізм, передбачений для реконструкції та модернізації меліоративних систем, упродовж періоду аудиту фактично не забезпечував досягнення визначених цілей.

Капітальні видатки без урахування японської грантової підтримки покрили 0,5% визначеної потреби у 2024 році та 0,4% у 2025 році.

У 2024 році Держрибагентство запропонувало передбачити у бюджетному запиті на 2025-2027 роки 1 млрд грн за новою програмою «Реконструкція та відновлення меліоративних систем». Реалізація запланованих заходів мала збільшити площу фактичного зрошення на 13 тис. га та підвищити надійність роботи систем ще на 8,6 тис. гектарів. Державним бюджетом коштів на цю програму не передбачили.

У 2024-2025 роках управління водного господарства Держрибагентства також отримали від уряду Японії техніку та комплектуючі загальною вартістю 339,6 млн грн. Ця допомога частково покрила потребу управлінь у матеріально-технічних ресурсах.

Водночас 20 отриманих автомобілів вартістю 32,4 млн грн понад рік не використовувалися через відсутність сертифікатів відповідності українським стандартам.  

ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА МАЛА ОБМЕЖЕНИЙ ВПЛИВ

Можливість використовувати зрошувальні системи залежить також від наявності в агровиробників поливної техніки. Її висока вартість і значна потреба у попередніх інвестиціях обмежують оновлення відповідного обладнання.

У 2024-2025 роках держава підтримувала агровиробників за двома основними напрямами.

Перший передбачав компенсацію 25% вартості зрошувальної та поливної техніки вітчизняного виробництва. Нею скористалися 42 сільськогосподарські товаровиробники, які придбали 221 одиницю техніки та обладнання.

На компенсацію вартості зрошувальної та поливної техніки спрямували 14 млн грн у 2024 році та 38,4 млн грн у 2025 році.  

Другий напрям стосувався підтримки сільськогосподарських товаровиробників, які використовують меліоровані землі, та організацій водокористувачів.

На ці цілі у 2024-2025 роках передбачили 396,9 млн грн. Фактично профінансували 73,4 млн грн, або 18% запланованого обсягу. Ще 150 млн грн перерозподілили, а 173,5 млн грн залишилися невикористаними.

Площа угідь, на яких ввели в експлуатацію реконструйовані або новозбудовані меліоративні системи, становила 44% плану у 2024 році та 49% у 2025 році.

Участь у програмі стримували потреба у попередньому фінансуванні робіт, складність підготовки проєктів, вартість оцінки впливу на довкілля, розташування частини систем на окупованих і замінованих територіях або територіях без доступних джерел води, а також обмежена фінансова спроможність потенційних отримувачів.

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

Держава має та утримує масштабну меліоративну інфраструктуру, однак фактичне зрошення охоплює лише сьому частину доступної проєктної площі. За такого рівня використання спрямовані значні ресурси лише частково перетворюються на вагомий результат, що сприяє розвитку і стійкості аграрного виробництва й зміцненню продовольчої безпеки.

Рахункова палата за результатами аудиту надала рекомендації, реалізація яких має створити умови для переходу від переважного утримання наявної інфраструктури до результативного управління нею.

Присутні під час розгляду Звіту представники Держрибагенства висловили готовність розвивати меліорацію з урахуванням наданих рекомендацій.

Звіт та рішення Рахункової палати направлені Верховній Раді України, Комітетові ВРУ з питань аграрної та земельної політики з рекомендацією розглянути його на засіданні, Кабінету Міністрів України, Міністерству аграрної політики та продовольства України, Держрибагенству, а також будуть оприлюднені на офіційному вебсайті інституції.