Рахункова палата представила прогрес інституції у виконанні рекомендацій Єврокомісії

У 2026 році Рахункова палата здійснила низку кроків на виконання рекомендацій Європейської Комісії щодо України за 2025 рік та операційного висновку дев’ятого засідання Кластера 1 Підкомітету з питань економіки та іншого галузевого співробітництва Комітету асоціації між Україною та ЄС. Зокрема, український вищий орган аудиту суттєво збільшив охоплення бюджетних коштів фінансовим аудитом консолідованої звітності, а також розпочав реалізацію розширених повноважень щодо місцевих бюджетів.

Результати роботи інституції та подальші кроки щодо реформування державного зовнішнього фінансового контролю 8 жовтня, під час десятого засідання Кластера 1, представив член Рахункової палати Кирило Клименко.

Зокрема, за словами Кирила Клименка, за дев’ять місяців 2026 року Рахункова палата завершила чотири аудити консолідованої фінансової та зведеної бюджетної звітності головних розпорядників бюджетних коштів. Вони охопили 232,6 млрд грн. Це більш ніж утричі перевищує показник за весь 2025 рік, коли за результатами чотирьох аудитів було охоплено 73,4 млрд грн.

«Фінансовий аудит дозволяє виявляти суттєві викривлення фінансової і бюджетної звітності, удосконалювати бухгалтерський облік і внутрішній контроль, підвищувати якість фінансової звітності та, що особливо важливо, формувати більш надійну інформаційну основу для парламентського контролю і прийняття управлінських рішень», – зазначив Кирило Клименко.

Наступний етап впровадження рекомендацій передбачає перехід до аудиту консолідованої фінансової звітності всього державного сектору на рівні Уряду. Для цього Рахункова палата поетапно реалізує відповідну Дорожню карту.

Щодо реалізації розширеного мандата в частині місцевих бюджетів, у липні 2026 року Рахункова палата затвердила результати першого у своїй історії фінансового аудиту територіальної громади – Бучанської міської територіальної громади. Перевірка охопила 1,48 млрд грн касових видатків і 3,25 млрд грн активів. Серед основних виявлених недоліків: відсутність єдиної консолідованої фінансової звітності громади та заниження вартості активів на 1,8 млрд грн.

Одне з ключових євроінтеграційних завдань Рахункової палати за Розділом 32 «Фінансовий контроль» – забезпечення політичної, фінансової та адміністративної незалежності інституції. Відповідні заходи включено до Національної програми адаптації законодавства України до права ЄС. Однак, оскільки вони вимагають змін до Конституції України, реалізувати їх можна буде лише після припинення або скасування воєнного стану.

Підсумовуючи доповідь, Кирило Клименко зазначив, що у період 2027–2028 років Рахункова палата планує поетапно розширювати охоплення фінансовим аудитом місцевих бюджетів і впроваджувати аудит державних підприємств. Громади для перевірок відбиратимуть з урахуванням фінансових ризиків і відхилень від планових показників, а для аудитів держпідприємств розробляють методологію та дорожню карту.

«Це сприятиме зміцненню прозорості й підзвітності та підвищенню якості управління публічними фінансами в Україні», – зазначив Кирило Клименко.

Десяте засідання Кластера 1 об’єднало представників українських державних органів та інституцій ЄС. Українська сторона також була представлена Міністерством фінансів, Міністерством економіки, Міністерством закордонних справ, Державною податковою службою, Державною аудиторською службою, Державною службою статистики, Національним банком України та іншими установами. Учасники обговорили виконання зобов’язань за Угодою про асоціацію з ЄС та подальші кроки у сферах бюджетної політики, управління державними фінансами, статистики й протидії шахрайству.