Як оцінити реформу, що триває: досвід аудиту відповідності на тему «Інституційне забезпечення Державного бюро розслідувань» - EUROSAI Innovations
В умовах війни Україна продовжує реалізовувати масштабні інституційні реформи одночасно із забезпеченням функціонування державних органів та виконанням євроінтеграційних зобов'язань. За таких обставин важливо оцінювати не лише кінцеві результати реформ, а й своєчасно виявляти фактори, які можуть впливати на їх успішну реалізацію. Це поставило перед Рахунковою палатою практичне питання: як об'єктивно оцінити реформу, яка ще триває?
Під час проведення аудиту відповідності, замість традиційного підходу, що зазвичай зосереджується на перевірці дотримання окремих норм, процедур та вимог законодавства, ми побудували контрольний захід навколо оцінки інституційного забезпечення органу та його здатності досягати цілей реформи.
ДБР було створено у 2016 році як новий правоохоронний орган із розслідування злочинів, вчинених високопосадовцями та працівниками правоохоронних органів. У 2019 році розпочався новий етап його інституційного реформування. Він триває дотепер. Водночас повномасштабна війна суттєво змінила умови функціонування державних органів та створила додаткові виклики для реалізації реформ.
Оцінка інституційного забезпечення як основа аудиту
Під час планування аудиту ми виходили з того, що успішність реформи визначається не лише дотриманням встановлених процедур, а й наявністю в інституції передумов для досягнення її стратегічних цілей.
Тому аудит було побудовано навколо оцінки інституційного забезпечення ДБР. Ми проаналізували основні етапи розвитку Бюро, ключові законодавчі зміни, стратегічні документи та динаміку показників діяльності, співставляючи їх із етапами реформування органу.
Для формування аудиторських висновків оцінено вісім ключових елементів інституційного забезпечення ДБР:
- концептуальні засади розвитку;
- нормативно-правове регулювання;
- інституційну структуру;
- кадровий потенціал;
- цифрову інфраструктуру;
- фінансове та матеріально-технічне забезпечення;
- систему нагляду і контролю;
- процеси планування та управління.
Кожен із них аналізувався не лише на відповідність законодавчим вимогам, а й на здатність забезпечувати досягнення цілей реформи та відповідність кращим міжнародним практикам.
Такий підхід дозволив оцінити загальну готовність інституції до завершення реформи та виконання покладених на неї функцій.
Інструменти оцінки
Для формування аудиторських висновків ми поєднали кілька методів аналізу. Поряд із дослідженням законодавства, стратегічних документів та показників діяльності ДБР ми проводили консультації із стейкхолдерами та аналізували міжнародний досвід функціонування спеціалізованих правоохоронних інституцій.
Такий підхід дозволив врахувати різні погляди на результати реформи, оцінити особливості інституційної моделі ДБР у ширшому міжнародному контексті та сформувати комплексне бачення подальшого розвитку органу.
Практичний результат
Отже застосований підхід дозволив оцінити реформу як цілісний процес інституційних змін. Під час аудиту було підтверджено, що за період становлення ДБР сформовано основні правові, організаційні, кадрові та технологічні передумови для діяльності органу.
Водночас комплексний аналіз дав змогу виявити нормативні та управлінські обмеження, які можуть впливати на подальшу реалізацію реформи.
Надані рекомендації були спрямовані на посилення інституційної спроможності органу та завершення ключових етапів його трансформації. Такий підхід дозволив сформувати практичні орієнтири для подальшого розвитку інституції, а також забезпечити органи державної влади та міжнародних партнерів незалежною оцінкою досягнутого прогресу і викликів, які залишаються на шляху завершення реформи.
Значення цього досвіду
Досвід Рахункової палати показав, що аудит відповідності може використовуватися не лише для перевірки дотримання встановлених вимог, а й для оцінки інституційної готовності державних органів до реалізації реформ.
В умовах, коли трансформаційні процеси тривають роками, а управлінські рішення потребують своєчасного коригування, такий підхід дозволяє Вищим органам аудиту формувати незалежне бачення досягнутого прогресу, виявляти системні ризики та визначати напрями подальшого розвитку інституцій.