Від стратегічних планів до конкретних результатів: Кирило Клименко окреслив ключові виклики реформи державного управління
Проблеми стратегічного планування, ефективність використання бюджетних ресурсів, інституційна спроможність органів влади та пріоритети реформування державного управління до 2030 року обговорили 29 жовтня в Києві під час заходу, присвяченого результатам оцінювання Стратегії реформування державного управління на 2022–2025 роки. У панельній дискусії взяв участь член Рахункової палати Кирило Клименко, який представив погляд інституції на системні проблеми державного управління, виявлені під час аудитів.
Захід об'єднав представників органів державної влади, громадянського суспільства, експертного середовища та міжнародних партнерів. У центрі обговорення були результати попереднього етапу реформи, кадрова та інституційна спроможність державної служби, ефективність управлінських рішень, а також подальша адаптація державного управління до вимог членства України в Європейському Союзі.
Захід організували ГО «Профешенал Гавермент» (PGA) та Центр публічної політики «Провідус» за підтримки Міністерства закордонних справ Латвії.
Під час панельної дискусії «РДУ 2030: таланти, візія, кроки для реалізації» Кирило Клименко зосередився на фінансових та управлінських викликах, що постають перед державою в умовах обмеженості ресурсів. Зокрема, він наголосив на важливості послідовного стратегічного планування, обґрунтованого розподілу бюджетних коштів та належного оцінювання результатів державної політики.
За його словами, результати аудитів Рахункової палати дозволяють аналізувати діяльність уряду як цілісної системи державного управління, виявляти системні недоліки у плануванні та реалізації державної політики, а також встановлювати причини, які перешкоджають досягненню визначених цілей.
Однією з таких проблем залишається недостатня узгодженість стратегічних пріоритетів із бюджетним плануванням. За відсутності послідовного підходу до фінансування та належного аналізу досягнутих результатів навіть визначені державою стратегічні цілі можуть втрачати актуальність або залишатися нереалізованими.
«Пріоритети державної політики визначаються тим, куди держава спрямовує фінансові ресурси. Водночас маємо велику кількість стратегічних документів, фінансування яких із часом змінюється залежно від політичної кон’юнктури. У результаті реалізація окремих стратегічних цілей втрачає послідовність. Ми вже маємо третю стратегію реформування державного управління, однак у різних сферах нові цілі встановлюються без належної перевірки результатів виконання попередніх стратегій», – зауважив Кирило Клименко.
Як наголосив член Рахункової палати, зміна стратегічних цілей і показників їх досягнення без належного аналізу попередніх результатів ускладнює оцінювання прогресу реформ та визначення ефективності використаних ресурсів. У цьому контексті важливого значення набуває забезпечення послідовності державної політики: від визначення стратегічних цілей і фінансового забезпечення їх реалізації до встановлення вимірюваних показників, моніторингу виконання та оцінювання фактично досягнутих результатів.
Серед інших системних проблем, на які Рахункова палата звертає увагу за результатами аудитів, Кирило Клименко назвав недостатню обґрунтованість і передбачуваність управлінських рішень, брак інституційної пам'яті та недоліки реалізації реформи оплати праці державних службовців.
Окрему увагу під час дискусії було приділено ролі незалежного зовнішнього аудиту в удосконаленні державної політики. Кирило Клименко наголосив на важливості використання результатів аудитів уже на етапі формування управлінських рішень і визначення пріоритетів державної політики, з урахуванням виявлених системних проблем, їхніх причин та рекомендацій Рахункової палати.
Серед важливих напрямів подальшого реформування державного управління він виокремив посилення координації між органами влади, удосконалення систем управління ризиками та внутрішнього контролю, забезпечення незалежного зовнішнього аудиту й належного виконання рекомендацій Рахункової палати.
Окремо йшлося про значення парламентського контролю за реалізацією рекомендацій. Послідовний розгляд результатів аудитів і контроль за виконанням рекомендацій сприяють використанню аудиторських висновків для усунення системних недоліків та вдосконалення державного управління.
Окрім дискусійних панелей та обговорень, учасникам представили також результати експост-оцінки Стратегії реформування державного управління на 2022–2025 роки та обговорили виклики, які слід врахувати під час визначення подальших пріоритетів реформи до 2030 року.
Додатково.
Пресреліз:https://rp.gov.ua/reforma-derzupravlinnya-rezultati-auditu-reaguvannya-uryadu-na-rekomendaciyi-sigma
Пресреліз:https://rp.gov.ua/yak-derzava-pracyuje-zi-zvernennyami-gromadyan-rezultati-auditu-raxunkovoyi-palati
