З 2015 року в Україні фактично призупинено будівництво і реконструкцію протизсувних і протиселевих споруд, а фінансування капітальних ремонтів водогосподарських споруд, які виконують функції протипаводкового захисту, з 2009 року призупинено взагалі. Тобто, система протипаводкового захисту держави фактично не створюється, а функціонування існуючих об’єктів на належному рівні не забезпечується.
Про це, зокрема, йдеться у Спільному звіті про результати міжнародного аудиту попередження та ліквідації наслідків паводків. Відповідальний за проведення аудиту від ВОА України – член Рахункової палати Віктор Богун.
Міжнародний аудит проведено у рамках діяльності робочої групи EUROSAI з аудиту коштів, виділених на попередження та ліквідацію наслідків катастроф, під координацією Рахункової палати та за участю вищих органів аудиту Білорусі, Грузії, Польщі, Сербії, Туреччини та Європейського суду аудиторів.
За даними Організації економічного співробітництва та розвитку, паводки є одними з найбільш поширених природних катастроф у світі, а збитки від них щороку складають близько 40 млрд дол. США. За даними ООН, протягом 1997-2017 років у світі від паводків постраждало 76 млн осіб - це 86% потерпілих від усіх стихійних лих за цей період.
Так, в Україні протягом 2005-2015 років, події, пов’язані з водним фактором, переросли в надзвичайні ситуації у 56 випадках. Сумарні збитки лише від паводку 2008 року становили понад 5,7 млрд грн. Тільки з державного бюджету на ліквідацію наслідків цього стихійного лиха було спрямовано 3,5 млрд грн. Крім того, півмільярда гривень Уряд виділив з резервного фонду на виплату матеріальної грошової допомоги сім’ям загиблих і постраждалому населенню.
Зважаючи на загрозливу паводкову ситуацію у своїх країнах, усі ВОА–учасники міжнародного аудиту наголошують, що питання попередження і ліквідації паводків вкрай важливе і актуальне для всіх країн.
У цілому, питання аудиту на національному рівні досліджувалися ВОА–учасниками за 2015-2018 роки. З того часу урядами окремих країн ВОА–учасників здійснювалися певні кроки з метою наближення національного законодавства до законодавства ЄС в частині прийняття ряду законодавчих та нормативних актів. Проте виявлені національними аудитами проблеми в сфері протипаводкового захисту та надані рекомендації не втратили актуальності і на сьогодні. Як приклад: від руйнівних паводків вкотре потерпають західні області України.
Міжнародним аудитом встановлено, що заходи, спрямовані на протипаводковий захист, в більшості країн ВОА–учасників аудиту, не були реалізовані ефективно. Система фінансування протипаводкових заходів потребує удосконалення та не задовольняє потреби в коштах. Існує необхідність у покращенні прогнозованості ризиків затоплень у майбутньому.
Учасники міжнародного координованого аудиту є одностайні у тому, що у процесі управління стихійними катастрофами сума коштів, вкладених у зниження ризиків виникнення катастрофи, є найбільш економічно ефективною. Запобігти виникненню затоплень неможливо, однак належне та вчасне вжиття заходів щодо попередження та запобігання затопленням може суттєво зменшити їх негативні наслідки.
Тому особливу увагу вищі органи аудиту звертають на необхідність чіткого визначення превентивних протипаводкових заходів, а також показників ефективності такої діяльності. Дані ПРООН підтверджують, що в середньому на кожен євро, вкладений у запобігання паводкам, збитки, спричинені паводками, зменшуються на сім євро.
Дослідження даної проблеми дозволило сформувати ключові рекомендації до урядів та відповідальних органів країн, спрямовані на: удосконалення нормативно-правової бази у сфері протипаводкового захисту, з метою конкретизації розроблених політик та узгодження відповідних програмних документів з іншими нормативно-правовими актами законодавства, підготовку планів управління ризиками затоплень на рівні річкових басейнів, у тому числі транскордонних, усунення недоліків у системі фінансування протипаводкових заходів і підвищення ефективності їх реалізації.
ВОА-учасники аудиту також акцентують увагу на необхідності постійного моніторингу ситуації з паводками з боку урядів своїх країн.