Людям із порушенням зору
В Україні, Республіці Молдова та Республіці Сербія відсутнє ефективне управління відходами, внаслідок чого більшість відходів відправляється на сміттєзвалища та полігони замість переробки.
Про це йдеться у Спільному звіті про результати міжнародного аудиту у сфері поводження з відходами та їх видалення. Відповідальний за його проведення від вищого органу аудиту (ВОА) України – член Рахункової палати Віктор Богун.
Аудит був проведений ВОА України, Молдови та Сербії в межах діяльності Робочої групи EUROSAI з аудиту коштів, виділених на попередження та ліквідацію наслідків катастроф. Координатором є Рахункова палата.
Він базується на національних аудитах ВОА трьох держав. Попри те, що вони проведені у сфері поводження з різними видами відходів, проблеми для цих країн спільні.
Актуальність обумовлюється тим, що неналежне поводження з відходами несе загрозу навколишньому середовищу та життю і здоров’ю людини, є причиною виникнення як екологічних, так і техногенних катастроф, зокрема пожеж та забруднення екосистем. Повідомлення про несанкціоноване видалення небезпечних та інших відходів на звалища з’являються ледве не кожен день, зокрема про це свідчать дані інтерактивної Екологічної мапи та «кричущі» випадки, висвітлені в ЗМІ.
У Звіті зазначається, що уряди України, Молдови та Сербії вживають деякі заходи для скорочення та видалення відходів, непридатних пестицидів і знезараження земель від стійких органічних забруднювачів. Проте національні нормативні акти у цій сфері – неповні й неузгоджені з міжнародним законодавством і стандартами, зокрема Європейського Союзу, курс на інтеграцію до якого взяли три держави.
Аудитори дійшли висновку, що дії органів влади, які відповідають за поводження з відходами в Україні, Молдові й Сербії, недостатньо ефективні та узгоджені. Як наслідок, державний контроль теж недостатньо ефективний. Тому існують високі ризики недотримання фізичними та юридичними особами вимог законодавства у сфері поводження з відходами.
Окрім того, в країнах-учасницях аудиту недостатньо розвинутих потужностей для переробки, обробки та видалення небезпечних, промислових та інших відходів, що не сприяє створенню інтегрованої системи управління. Як наслідок, виникають ризики для навколишнього середовища та здоров’я людей, в тому числі виникнення екологічних і техногенних катастроф.
Зокрема, національний аудит, проведений у попередні роки, засвідчив, що в Україні понад 90% побутових відходів спрямовувалося на захоронення на сміттєзвалищах і полігонах. На заготівельні пункти вторинної сировини та сміттєпереробні підприємства потрапляло 3%, спалювалося – 2,6%.
ВОА трьох держав констатують: у їх країнах не створена система, що відповідала б «ієрархії управління відходами», яка працює в ЄС і заснована на механізмі розширеної відповідальності виробника за управління утвореними відходами. Така система передбачає п’ятиступеневе поводження з ними. Пріоритет – запобігти утворенню. Якщо це не вдається – докладаються зусилля для їх повторного використання, якщо і це неможливо – здійснюється вторинна переробка та відновлення (рециклінг). Наступний рівень – переробка, в тому числі з отриманням енергії. За неможливості виконати попередні операції відбувається видалення відходів (захоронення).
За підсумками міжнародного аудиту ВОА трьох країн рекомендують урядам посилювати правові й економічні стимули для зменшення обсягів відходів і їх максимальної переробки, а також посилювати державний екологічний контроль.
Окрім того, необхідно покращити обізнаність громадян та суб’єктів господарювання із законодавством у цій сфері, а також посилити адміністративну та кримінальну відповідальність за його недотримання.
Аудитори рекомендують впровадити систему розширеної відповідальності виробника, головним має бути принцип «забруднювач платить».
Серед рекомендацій – введення заборони на використання одноразового пластикового посуду та обмеження використання поліетиленового пакування. Аудитори вказують на необхідність запровадити систему збору та повернення відходів упаковки, визначити порядок фінансування відповідних заходів, визначити перелік зобов’язань виробників, вимоги до маркування упаковки та використання еко-упаковки.
Спільний звіт про результати міжнародного аудиту буде опублікований на офіційному вебсайті Рахункової палати.
