Людям із порушенням зору
Недотримання основних принципів системи загальнообов’язкового державного пенсійного і соціального страхування в державі фактично перетворює її на просту розподільчу систему виплат і допомог та створює високі ризики її неспроможності.
Про це свідчать результати аналізу системи загальнообов’язкового державного пенсійного і соціального страхування та соціального захисту населення. Відповідальний за проведення аналізу – член Рахункової палати Василь Невідомий.
Видатки на загальнообов’язкове державне соціальне і пенсійне страхування у 2019 – 2020 роках становили понад 1 трлн грн, їх частка у ВВП постійно зростає (з 11% у 2018 році до 12,6% у 2020 році). На початок 2021 року системою охоплено майже 60% населення (близько 13 млн застрахованих осіб і понад 11 млн пенсіонерів), але їх життєві потреби не задовольняються.
В умовах недосконалого законодавства система має слабкі місця: посилений вплив держави, збільшення пільгових категорій одержувачів і видів виплат, підвищення їх розміру залежно від віку або статусу, але без визначення джерел покриття видатків. Зменшення розміру ЄСВ до 22%, починаючи з 2016 року, не розв’язало питання виведення з тіні заробітної плати – за даними Держстату, кожен четвертий працює без оформлення трудових відносин. Продовжує зменшуватися кількість зайнятого населення, а рівень безробіття зростає.
Більшість застрахованих осіб отримували заробітну плату в діапазоні від 1 до 3 мінімальних зарплат, що негативно впливає на обсяги надходжень ЄСВ. Запровадження з метою запобігання COVID-19 у 2020 році пільг для підтримки платників ЄСВ, застрахованих осіб та отримувачів страхових виплат зменшило його надходження ще більше. За розрахунками Пенсійного фонду України (ПФУ), орієнтовні втрати ЄСВ у 2020 році становили щонайменше 4 млрд грн, а з 1 січня 2021 року сягнуть 7 млрд гривень.
Як наслідок, бюджети страхових фондів розбалансовані, не мають резервів і неспроможні без додаткового фінансування із державного бюджету підтримувати встановлений розмір виплат. З 2019 року втрачено певну позитивну тенденцію до зниження обсягу поточного дефіциту ПФУ, який становив понад 89 млрд грн, а у 2020 році вже більше ніж 96 млрд гривень.
З цих коштів 49 і 62 млрд грн відповідно – залишки непогашених позик ПФУ минулих років. Загалом суми залучених ПФУ позик за останні чотири роки збільшилися майже в 40 разів і досягли рекордних обсягів: 2019 рік – майже 119 млрд грн, 2020 рік – 179 млрд грн, з них на кінець року не погашено 1,1 і 14 млрд грн відповідно. Дефіцит бюджету Фонду соцстрахування і Фонду безробіття у 2020 році – щонайменше 1,8 і 1,3 млрд гривень відповідно.
Наявні механізми перерахунку пенсій гальмували суттєве зростання їх розміру, при цьому публічно заявлялося про щорічне підвищення пенсій внаслідок таких перерахунків (для більшості пенсіонерів ця сума становила менше ніж 100 грн і дотувалася за рахунок коштів державного бюджету).
Залишаються диспропорції у розмірах виплат пенсій, призначених у різних періодах та залежно від статусу осіб, що є новим ризиком для судових спорів. Так, у 2020 році при середньому розмірі пенсії за віком в солідарній системі 3 529 грн середній розмір довічного грошового утримання судді у відставці становив 68 143 грн, пенсії за вислугу років працівника прокуратури – 16 200 гривень.
Професійні та корпоративні пенсійні фонди не створені, натомість скасовані пенсії за вислугу років для 15 категорій осіб та змінений механізм призначення пенсій за віком на пільгових умовах і дострокових пенсій тощо.
Недосконале законодавство і нерівний підхід до окремих категорій осіб зумовили численні судові рішення. Так, додаткові видатки ПФУ у разі виконання рішень судів лише щодо пенсіонерів-чорнобильців і військових становитимуть понад 120 млрд грн, а 11 із 83 млрд грн реально можуть бути витребувані внутрішньо переміщеними особами (ВПО). Борги Фонду соцстрахування перед ВПО станом на 01 січня 2021 року становили майже 8 млрд грн, з них реальні – 0,8 млрд гривень.
Кризові ситуації, зокрема пандемія COVID-19 у 2020 році, сприяли виявленню недоліків системи. Кошти із фонду боротьби з COVID-19 страховим фондам виділялись за 8 новими бюджетними програмами: на виплату одних видів допомоги понад реальну потребу, інших – у недостатньому обсязі.
При цьому не враховувалась динаміка захворюваності, що призвело до повернення до державного бюджету у кінці року Фондом соцстрахування понад 170 млн грн, а Фондом безробіття 4,8 млн грн та не використано 1,1 трлн грн асигнувань. Заборгованість Фонду соцстрахування перед страхувальниками з виплати матеріального забезпечення зросла станом на 01 січня 2021 року до 1,6 млрд грн, з яких понад 83% – заборгованість з виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Звіт та рішення Рахункової палати за результатами аналізу опубліковані на офіційному вебсайті органу.
