Людям із порушенням зору
Фінансовий резерв для зняття з експлуатації ядерних установок наповнюється в недостатніх обсягах. На початок жовтня 2020 року до цього резерву було перераховано трохи більше ніж 80% запланованого обсягу коштів – близько 5,1 млрд грн. Це засвідчили результати аудиту ефективності надходження та використання коштів державного бюджету отриманих відповідно до статті 8 Закону України «Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки» (включаючи надходження заборгованості минулих років за цими коштами), та дохід від розміщення цих коштів у цінні папери. Відповідальний за проведення аудиту – член Рахункової палати Ігор Яремчук.
Робочий ресурс 12 атомних енергоблоків вичерпаний і їх буде знято з експлуатації після завершення продовженого терміну роботи. Це потребуватиме значних фінансових витрат, до яких вітчизняний ядерно-промисловий комплекс, наразі неготовий.
Формування фінансового резерву для зняття з експлуатації ядерних установок (далі – фінансовий резерв) мало розпочатися ще у 1995 році, з прийняттям Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», проте через його недосконалість цього не відбулося. Цю прогалину усунули лише у 2004 році з прийняттям Закону України «Про впорядкування питань пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки». Водночас цей Закон не визначає параметрів, за якими визначається розмір відсотків від чистого доходу «НАЕК «Енергоатом», з урахуванням яких здійснюється відрахування до фінансового резерву. Крім того досі відсутня єдина державна цільова програма розвитку атомної енергетики України, що негативно позначається на стані справ у галузі.
Рахункова палата встановила, що у 2018–2019 роках та за 9 місяців 2020 року центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в ядерно-промисловому комплексі (у відповідних періодах це Міненерговугілля, Мінекоенерго і Міненерго) та «НАЕК «Енергоатом» не забезпечили своєчасності надходжень коштів спеціального фонду Державного бюджету України, передбачених на формування фінансового резерву на суму понад 2,1 млрд грн.
При цьому, неодноразова реорганізація органу влади, відповідального за державну політику в ядерно-промисловому комплексі та постійна зміна його керівництва, негативно впливали на формування фінансового резерву.
Концепція зняття з експлуатації ядерної установки затверджувалася Мінпаливенерго у 2004 та 2016 роках. Але вартість заходів зі зняття з експлуатації енергоблоків в цих документах була неактуальною вже на момент їх прийняття, оскільки базувалася на застарілих макропоказниках та цінах. Концепція, яка діє з 2016 року, передбачає, що зняття всіх енергоблоків у цінах 2012 року потребує майже 42,8 млрд грн (5,3 млрд дол. США), а ДП «НАЕК «Енергоатом» щорічно відраховує – 785,4 млн грн. Такого розміру відрахувань недостатньо, але Міністерство його не коригує.
Через не належний контроль Міністерства «НАЕК «Енергоатом» несвоєчасно та не в повному обсязі перераховувало кошти на формування фінансового резерву. На початок жовтня 2020 року заборгованість «НАЕК «Енергоатом» становить понад 1,2 млрд грн. Міністерство, володіючи відповідною інформацією, не вживало заходів для погашення боргу.
Міністерством та Мінфіном через не вирішене питання захисту коштів фінансового резерву від інфляції, як наслідок, відповідно до зробленого Рахунковою палатою розрахунку кошти фінансового резерву, у доларовому еквіваленті знецінилися у два рази. Також розрахунки свідчать, що, якби Міністерство за рахунок коштів фінансового резерву, придбавало облігації внутрішньої державної позики, що передбачено законодавством, то на початок 2020 року отримало б додатковий дохід у понад 563 млн грн.
Впродовж 2018–2019 років та 9 місяців 2020 року Міністерство розвитку економіки торгівлі та сільського господарства України не забезпечило своєчасності і повноти надходжень коштів спеціального фонду Державного бюджету України, отриманих від повернення кредитів, наданих у 2007 році з Державного бюджету України на реалізацію інноваційних та інвестиційних проєктів у галузях економіки, як наслідок, фінансовий резерв зменшено на 6,75 млн гривень. Мінекономіки знало, що позичальники з причини їх ліквідації не повернуть кредити. Попри це при формуванні державного бюджету на 2020 рік все одно планувало їх повернення, викривляючи реальну картину наповнення дохідної частини держбюджету.
В Рахунковій палаті також зазначають, що діяльність Кабінету Міністрів України щодо забезпечення контролю за коштами Фінансового резерву була неналежною. Наглядову раду із здійснення контролю за використанням та інвестуванням коштів фінансового резерву Уряд створив лише у 2014 році, або через 10 років після визначення такої вимоги у Законі України «Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки». Наглядовою радою у періоді, який перевірявся, проведено лише два засідання, останнє – у березні 2019 року, оскільки через постійні кадрові зміни у органах державної влади з семи членів Наглядової ради на своїх посадах залишилися двоє. Кабінет Міністрів України зволікає з призначенням нових членів Наглядової ради.
Звіт та рішення за результатами аудиту будуть опубліковані на офіційному вебсайті Рахункової палати.
