Людям із порушенням зору
Невиконання плану видатків державного бюджету в 2020 році є найбільшим за останні 5 років і становить 68 млрд грн. Про це заявив Голова Рахункової палати Валерій Пацкан, коментуючи Висновки про результати аналізу річного звіту про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».
Валерій Пацкан зауважив, що обсяг видатків кожної четвертої бюджетної програми був змінений рішеннями уряду. При цьому суми видатків за окремими програмами переглядали кілька разів.
Він зазначив, що з Фонду COVID-19 не використали 12 млрд грн (15%).
Крім того, у 2020 році на 4,6 млрд грн (2,8%) менші плану видатки державного бюджету на трансферти місцевим. Це наслідок ненадання 5 субвенцій на суму 2,9 млрд грн і невиконання плану видатків на надання 27 субвенцій на суму 1,7 млрд грн.
«Зросла заборгованість за позиками, наданими з єдиного казначейського рахунку на покриття тимчасових касових розривів Пенсійного фонду для виплати пенсій і допомоги. Загалом, станом на 1 січня 2021 року не повернені 62 млрд гривень», – додав Голова Рахункової палати.
Унаслідок невиконання плану видатків дефіцит державного бюджету на 83 млрд грн (27%) менше плану і становив 218 млрд грн. При цьому, порівняно з 2019 роком, він зріс у 2,7 раза і став найбільшим за останні 10 років як за обсягом, так і відносно ВВП.
Коментуючи ситуацію з доходами держбюджету, Валерій Пацкан зазначив, що зменшений на 74 млрд грн план був перевиконаний на 8,7 млрд (0,8%). Порівняно з 2019 роком доходи збільшились на 78 млрд грн (7,8%), проте з урахуванням цінового чинника, або реально – зменшились на 1,8%.
Голова Рахункової палати підкреслив, що НАК «Нафтогаз України» і ПАТ «Укрнафта» у грудні 2020 року авансом сплатили 14 млрд грн податкових зобов’язань з податку на прибуток і ПДВ. Це може негативно вплинути на доходи державного бюджету в 2021 році.
«Прорахунки і недоліки прогнозування та планування доходів при складанні законопроєкту про державний бюджет і внесенні змін до нього спричинили виконання плану окремих платежів на вкрай низькому рівні. Деяких доходів, що передбачались у законі, зовсім не отримали, зокрема, 4,4 млрд грн плати за ліцензії у сфері азартних ігор», – зауважив Голова Рахункової палати.
37% фінансових ресурсів держбюджету у 2020 році становили державні запозичення. Внаслідок девальвації гривні та перевищення надходжень від запозичень над витратами на погашення боргу, загальний обсяг державного і гарантованого державою боргу збільшився на 554 млрд грн (28%) – до 2 трлн 552 млрд грн і становив 61% ВВП. Витрати на його погашення і обслуговування збільшилися, порівняно з 2019 роком, на 8% – до 512 млрд грн і становили майже третину всіх витрат державного бюджету в 2020 році.
«На виконання бюджету-2020 вплинули декілька факторів. Наприклад, якщо у 2019 році ухвалили 4 закони про внесення змін до державного бюджету, то у 2020 році – 17. Як наслідок – ключові показники у законі (доходи, видатки, дефіцит) змінилися на десятки і навіть сотні мільярдів гривень», – заявив Валерій Пацкан.
Крім того, у 2020 році не застосовувалися окремі обмежувальні норми Бюджетного кодексу, зокрема щодо рівня дефіциту державного бюджету, надання державних гарантій, загального обсягу державного і гарантованого державою боргу. Це спричинило зростання як дефіциту державного бюджету, так і загального обсягу державного та гарантованого державою боргу.
