Інформація про «економію» 47,3 млрд грн під час публічних закупівель суперечлива – Рахункова палата

02.07.2021 09:00

Міністерство економіки, торгівлі та сільського господарства України (Мінекономіки) у своєму звіті інформує про економію 47,3 млрд грн під час публічних закупівлях у 2020 році. Однак не вказує чинники, які зумовили цей показник. 

Таких висновків дійшла Рахункова палата під час аналізу щорічного звіту Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, що містить аналіз функціонування системи публічних закупівель (щодо кількісних і вартісних показників закупівель у розрізі процедур і предметів закупівель, рівня конкуренції, кількості скарг) та узагальнену інформацію про результати здійснення контролю у сфері закупівель. Відповідальний за проведення аналізу – член Рахункової палати Віктор Богун.

Так, вартісні показники за процедурами закупівель у звіті ґрунтуються на показнику різниці між очікуваною вартістю лотів та сумою договорів за методами закупівель без зазначення самих показників. Саме цю різницю Мінекономіки визначає як економію.

Аудитори вважають, що дані та висновки, наведені у звіті Мінекономіки, є недостатніми для комплексної оцінки стану функціонування системи публічних закупівель у 2020 році. Цієї інформації також недостатньо для оцінки забезпечення ефективного та прозорого здійснення таких закупівель, стану створення конкурентного середовища, запобігання проявам корупції та розвитку добросовісної конкуренції. Підготовка звіту Мінекономіки здійснювалася за відсутності відповідної методики, на необхідності якої Рахункова палата неодноразово наголошувала.

Крім того, у 2020 році учасники закупівель масово недотримувались вимог законодавства. Моніторинг закупівель, проведений Держаудитслужбою, охопив 9,7 тис. процедур загальною вартістю 178,1 млрд грн, порушення, виявлені під час здійснення 8,7 тис. закупівель, становили загалом 148,7 млрд гривень.

Здебільшого (5,4 тис. закупівель на суму 74 млрд грн) замовники порушували норми законодавства, які впливали на результати закупівель. Зокрема, це стосується неправомірних рішень під час розгляду тендерних пропозицій, укладення договорів про закупівлю і внесення до них змін, застосування переговорних процедур закупівель.

Загалом до Антимонопольного комітету України надійшло понад 12,6 тис. скарг, з яких до розгляду прийнято 11,4 тисячі. Казначейством складено 227 попереджень про неналежне виконання бюджетного законодавства під час закупівель на загальну суму понад 241 млн гривень. Проте звіт Мінекономіки не містить оцінки, як відомство в подальшому запобігатиме таким порушенням. 

При цьому недотримання вимог законодавства учасниками закупівель здійснювалося в період законодавчих нововведень та реалізації технічних вдосконалень електронної системи закупівель. Так, у 2020 році система публічних закупівель перейшла на якісно новий рівень, розширено її межі та інструментарій.

Зокрема, від початку роботи електронної системи закупівель (ЕСЗ) і станом на 1 січня 2021 року оголошено 7,7 млн процедур з очікуваною вартістю 4,3 трлн грн, з них успішно завершено понад 7 млн з очікуваною вартістю 2, 8 трлн гривень. Кількість організаторів торгів, за даними ЕСЗ, зросла і на кінець 2020 року становила майже 45,4 тис., при цьому збільшилась і кількість учасників – до 347,6 тисячі. На думку аудиторів, це свідчить про зменшення перешкод для участі в публічних закупівлях і поступове підвищення довіри представників бізнесу до цього процесу. Водночас за окремими напрямами процес вдосконалення ЕСЗ не звершений, зокрема щодо впровадження нового методу закупівель «Торги з обмеженою участю». 

У Рахунковій палаті наголошують, що поза увагою Мінекономіки залишились такі методи закупівель, як «Конкурентний діалог», «Конкурентний діалог із публікацією англійською мовою», «Переговорна процедура за нагальною потребою», особливий вид закупівель енергосервісу (ЕСКО контракти), а також у цілому аналіз існуючої практики застосування чинних методів закупівель.

Аудитори відзначили: звіт Мінекономіки свідчить про ефективність у 2020 році міжнародного співробітництва під час публічних закупівель (593 учасники з 43 країн світу, 32 млрд гривень). При цьому Міністерством не висвітлено питання участі українського бізнесу в міжнародних закупівлях, обсяг ринку яких, за різними даними, оцінюється в 1,7 трлн дол. США щороку.

 

Звіт та рішення Рахункової палати за результатами аналізу оприлюднено на офіційному вебсайті органу.