Людям із порушенням зору
Видатки Фонду безробіття впродовж останніх трьох років збільшились у 2,2 раза – з майже 11 млрд грн у 2018 році до понад 23 млрд грн у 2020 році. Пандемія COVID-19 знівелювала досягнуте у 2019 році поліпшення ситуації на ринку праці.
Про це свідчать результати аналізу системи загальнообов’язкового державного пенсійного і соціального страхування та соціального захисту населення. Відповідальний за проведення аналізу – член Рахункової палати Василь Невідомий.
Так, у 2020 році на 4% (до 16 млн осіб) зменшилась чисельність зайнятого населення і на 12,5% (до 1,7 млн осіб) збільшилась чисельність безробітного населення. Рівень працевлаштування знизився майже до 31%. При цьому в 1,4 раза збільшилась чисельність безробітних – до 1,1 млн осіб, які отримували допомогу по безробіттю.
Зниження рівня зайнятості разом з недонадходженням коштів від ЄСВ призвело до дефіциту фінансових ресурсів у раніше бездефіцитному бюджету Фонду безробіття. Його фінансову стабільність Уряду вдалось забезпечити завдяки виділенню понад 5 млрд грн фінансової допомоги із фонду боротьби з COVID-19. Це дало змогу своєчасно виплатити допомогу по безробіттю понад 350 тис. осіб. При цьому у квітні-червні та листопаді-грудні 2020 року допущені випадки несвоєчасної виплати допомоги по безробіттю.
Загалом видатки Фонду безробіття з державного бюджету у 2020 році порівняно з 2019 роком збільшилися у 7,8 тис. раз – з 1,1 млн грн до 8,6 млрд грн. При цьому обсяг видатків Фонду за рахунок власних надходжень збільшився лише на 10% – з понад 13 млрд грн у 2019 році до понад 14,6 млрд грн у 2020 році.
Разом з тим, через непередбачуваність ситуації, брак досвіду своєчасного та ефективного реагування на виклики, пов’язані з поширенням COVID-19 і запровадженням карантинних заходів, планування та використання коштів Фонду відбувалося з прорахунками. Як наслідок, не використано 1,7 млрд грн, з яких майже 1,5 млрд грн – кошти державного бюджету.
Понад дві третини загального обсягу видатків Фонду безробіття становлять видатки на матеріальне забезпечення на випадок безробіття. У 2020 році порівняно з 2019 роком вони зросли в 1,7 раза – до 16 млрд грн. Це дозволило забезпечити допомогою по безробіттю 829 тис. осіб у 2019 році та понад 1,1 млн осіб у 2020 році; одноразовою виплатою для організації підприємницької діяльності – 2,4 і 0,7 тис. безробітних та допомогою на поховання 0,8 і 1,3 тис. осіб відповідно. Також за рахунок фінансової допомоги Фондом безробіття здійснено видатки на виплату допомоги по частковому безробіттю на період карантину (2,8 млрд грн) та надання одноразової матеріальної допомоги суб’єктам господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів (майже 650 млн гривень).
Аналіз показав, що у 2020 році середньомісячна чисельність одержувачів допомоги по безробіттю збільшилась майже в 1,5 раза – з 252 тис. осіб у 2019 році до 369 тис. осіб у 2020 році. Середньомісячний розмір цієї допомоги у 2020 році становив 3,6 тис. грн і зріс порівняно з 2018 роком (2,5 тис. грн) в 1,5 раза, з 2019 роком (3,1 тис. грн) – в 1,2 раза.
На сьогодні не визначений механізм контролю за термінами здійснення підприємницької діяльності особами, які отримали одноразову допомогу по безробіттю для організації безробітними підприємницької діяльності. Також не визначений механізм повернення коштів, виплачених у разі припинення цієї діяльності достроково. Це створює ризики неефективного використання коштів Фонду безробіття та можливості для маніпулювання отримувачами такої допомоги.
Законодавче обмеження видатків Фонду в умовах карантину унеможливило надання в повному обсязі соціальних послуг і здійснення заходів щодо сприяння зайнятості, зокрема, на профорієнтацію – на 71%, інформаційні та консультаційні послуги – на 61%, видачу ваучерів – на 46%, організацію громадських робіт – на 39%, професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації – на 15%, а видатки на компенсацію роботодавцям частини ЄСВ взагалі не здійснювались.
Не підтверджена аналізом також ефективність і раціональність спрямування коштів Фонду безробіття на утримання Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості. Діяльність закладу потребує комплексного аналізу, визначення стратегії його розвитку, умови фінансування за рахунок коштів Фонду.
Аналіз показав протиріччя і неузгодженості у нормативно-правовій базі, що регламентує державну політику у сфері зайнятості: вже понад сім років не вирішені питання, пов’язані із статусом державної служби зайнятості, який визначений постановою Уряду і на час проведення аналізу не відповідав нормам чинного законодавства.
Звіт та рішення за результатами аудиту будуть опубліковані на офіційному вебсайті Рахункової палати.
