Людям із порушенням зору
Як Голова Рахункової палати готовий ініціювати перед Європейським Союзом започаткування проєкту, щоби навчати фінансовій грамотності місцеві громади. Про це заявив Голова Рахункової палати Валерій Пацкан під час виступу на конференції «Посилення фінансової дисципліни місцевих громад. Роль та функції Рахункової палати» в Одесі.
«Переконаний, що розвиток та процвітання місцевих громад залежить чи не в першу чергу від ефективності планування та використання коштів і майна. І саме цими питаннями Рахункова палата як незалежний конституційний вищий орган фінансового контролю опікується вже 25 років. І ми хочемо, щоб позитивні зрушення на місцях були ще більш помітні та дієві», - зазначив Валерій Пацкан.
Він підкреслив, що завдяки широкій географії аудитів, які охоплюють усю Україну, Рахункова палата добре знає проблеми місцевих громад.
«Для нас не є секретом, що фінансова самостійність для більшості місцевих бюджетів залишається декларативною. І вони досі залежні від трансфертів, які надаються з державного бюджету», − зауважив Голова Рахункової палати.
Валерій Пацкан додав, що часто проблемою є недофінансування видатків на здійснення повноважень, делегованих місцевим органам. У результаті громади змушені витрачати кошти з власних бюджетів на напрями, що повинні бути профінансовані з державного бюджету.
«Наприклад, у Вінницькій, Житомирській, Херсонській і Чернігівській областях обсяг освітньої субвенції, спрямованої спеціальним школам для дітей, які потребують корекції фізичного чи розумового розвитку, недостатньо навіть для оплати праці педагогів. Тому, місцеві ради вимушені були спрямувати освітянам 51 млн грн власних доходів», − розповів Голова Рахункової палати.
Він зауважив, що ще один біль громад - коли центральна влада перекладає на місцеві органи влади прийняття непопулярних рішень, зокрема про оптимізацію закладів освіти й охорони здоров’я.
Валерій Пацкан також зупинився і на питанні протидії COVID-19. Він зауважив, що Рахункова палата проводить аналіз використання у 2020 році коштів, спрямованих на боротьбу з COVID-19. Усі результати будуть презентовані у жовтні. І навів деякі факти.
«Серед іншого, наші фахівці проаналізували, що закупівлі аналогічних товарів для боротьби з COVID здійснювалися за цінами, які в рази відрізняються. Так, респіратори «Мікрон» Херсонська обласна інфекційна лікарня закуповувала від 15 грн за штуку, а Курахівська міська лікарня − за 160 грн. Різниця в ціні − майже в 10 разів. Або ще один приклад. Одеський обласний клінічний медичний центр заплатив 11 грн за кг медичного кисню, натомість комунальний медичний центр Чорноморської міської ради купував по 55 грн за кг. Такі рішення на місцях призводять до неефективного використання коштів платників податків. Щоби такі випадки не мали місця в майбутньому, я як Голова Рахункової палати готовий ініціювати перед ЄС започаткування проєкту, щоби навчати фінансовій грамотності місцеві громади», − наголосив Валерій Пацкан.
Голова Рахункової палати підкреслив, що децентралізація − це не лише можливості і переваги. Це також виклики. І часом дуже складні.
«Ми не маємо рожевих окулярів, ми бачимо українські реалії без прикрас і докладаємо увесь свій досвід і досвід наших міжнародних партнерів, щоб допомогти місцевій владі подолати ці проблеми і стати більш ефективною», − резюмував він.
Конференція організована Рахунковою палатою з нагоди 25-річчя інституції і відбувається за підтримки партнерів з Представництва Європейського Союзу в Україні, колег з Латвії, Литви, Німеччини.
У заході взяли участь Голова Одеської обласної державної адміністрації Сергій Гриневецький, Голова Одеської обласної ради Григорій Діденко, Голова Миколаївської обласної державної адміністрації Віталій Кім, Голова Миколаївської обласної ради Ганна Замазєєва, Голова Херсонської обласної державної адміністрації Сергій Козир, Голова Херсонської обласної ради Олександр Самойленко, Віцепрезидент НАН України, Голова Консультативно-наукової ради Рахункової палати Олег Рафальський, керівник команди експертів проєкту «Зміцнення потенціалу зовнішнього аудиту відповідно до міжнародних стандартів в Україні», Екс-Генеральний аудитор Латвії та екс-депутат Латвійського Сейму Інгуна Судраба, народні депутати, мери низки міст Одещини, Миколаївщини, Херсонщини, голови ОТГ, представники органів місцевого самоврядування.
