Неефективне управління стримує розвиток спроможності стаціонарних медзакладів Донеччини

Неефективне управління стримує розвиток спроможності стаціонарних медзакладів Донеччини попри виділення значних бюджетних асигнувань на їх розбудову.

Про це свідчать результати аудиту ефективності використання залишків медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, спрямованих на спеціалізовану стаціонарну медичну допомогу населенню Донецької області. Відповідальний за проведення аудиту – член Рахункової палати Василь Невідомий.

Упродовж 2016–2020 років на розвиток відповідної мережі медзакладів за рахунок різних джерел фінансування використали понад 3,5 млрд грн капітальних інвестицій. Однак у лікарнях досі немає необхідного ліжкового фонду, пацієнтів розміщують у коридорах і холах, черги на госпіталізацію не зменшуються. Приміщення стаціонарних відділень занедбані, більшість медичного обладнання зношене, а певна частина взагалі не використовується. Відповідно, пацієнти не отримують якісної, комплексної медичної допомоги і змушені звертатися до медзакладів інших регіонів чи лікуватися за кордоном. Для вирішення нагальних проблем матеріально-технічного забезпечення відповідних медзакладів Донеччини необхідно понад 1,8 млрд грн капітальних інвестицій.

Протягом 2019–2020 років Донецька обласна державна адміністрація та обласна військово-цивільна адміністрація розподілили 534 млн грн залишків субвенції на спеціалізовану стаціонарну медичну допомогу населенню, з яких використано 522 млн грн, що частково покращило стан матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я регіону. Так, деякі медзаклади отримали сучасне лікувально-діагностичне обладнання: устаткування для оснащення операційних блоків, апарати штучної вентиляції легень, кисневі концентратори, біохімічні аналізатори, апарати УЗД та ендоскопічну апаратуру. Завдяки чому кількість діагностичних маніпуляцій та хірургічних операцій в області збільшилась на 18%, операцій – на 23%.

За два роки із 24 проєктів, які планували здійснити із залученням залишків медичної субвенції, виконано 19, зокрема, оснащено обласний центр телемедицини на Комунальному некомерційному підприємстві «Обласна лікарня інтенсивного лікування м. Маріуполь» та КНП «Обласна клінічна травматологічна лікарня» м. Лиман комп’ютерним і телекомунікаційним обладнанням з відповідним програмним забезпеченням, технічними приладами із засобами зберігання та передачі даних і зображень, щоб дистанційно надавати населенню області спеціалізовану кваліфіковану медичну допомогу та консультації без витрат часу на дорогу до пацієнта.

Прорахунки Департаменту охорони здоров’я (ДОЗ) при розподілі видатків та напрямів їх використання, а також необґрунтовані управлінські рішення керівників різних рівнів спричинили неефективне використання 34,7 млн грн залишків медичної субвенції.

Упродовж 2019 року ДОЗ не розподілив 8,2 млн грн залишків медсубвенції, що унеможливило їх вчасне спрямування на покращення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я. У 2020 році департамент вчасно не подав пропозиції голові облдержадміністрації, керівнику обласної військово-цивільної адміністрації щодо перерозподілу 106,3 тис. грн залишків медичної субвенції за дослідженими бюджетними програмами, що призвело до їх повернення до державного бюджету. Ці кошти, зокрема, можна було спрямувати на відновлення пошкодженої внаслідок бойових дій будівлі інфекційного відділення міськлікарні Світлодарська, відкриття відділення мікрохірургії ока на КНП «Міська лікарня №2» м. Краматорська, або реконструкцію будівлі радіологічного відділення КНП «Обласне територіальне медичне об’єднання м. Краматорськ» (ОТМО), що дозволило би збільшити його ліжковий фонд.

Аудит виявив недосконалість механізму управлінських рішень щодо розподілу залишків медичної субвенції за напрямками використання та їх врахування у складі видатків обласного бюджету за бюджетними програмами. Це обмежувало роль департаменту фінансів у здійсненні аналізу поданих ДОЗ пропозицій щодо відповідності меті, пріоритетності та ефективності використання бюджетних коштів, що в окремих випадках створило ризики неефективного використання коштів. Наприклад, у м. Слов’янську на реконструкцію будівлі поліклініки для розміщення діагностичного центру коригування загалом виділили майже 86 млн грн, з яких  28.7 млн грн – залишки медичної субвенції. При цьому діагностичний центр розташований далеко (майже 15 км) від стаціонарних медзакладів міст Краматорська і Святогірська і пацієнти, яких там лікують, зокрема онкохворі, змушені користуватися послугами приватного діагностичного центру.

Ще одна проблема – недоліки в системі внутрішнього контролю. Встановлено, зокрема, що на КНП «ОТМО» побудували приміщення під конкретний лінійний прискорювач, за допомогою якого засобами сучасної променевої терапії за день можна пролікувати 70 онкохворих. Вартість проєкту – 90 млн гривень. Згодом виявилося, що тип апарата застарілий, тому приміщення вирішили перебудувати. Крім того, заклад прийняв і оплатив підряднику будівельні роботи з матеріалами, ціни яких суттєво перевищували ринкові. Як наслідок, неекономно витрачено 1,4 млн гривень.

Через неефективну управлінську діяльність ДОЗ не реалізовано 5 проєктів із залученням залишків медичної субвенції (3 не завершено, 2 не розпочато).

Надання якісних медичних послуг ускладнюється через зношене і застаріле медичне обладнання. Так у міській дитячій лікарні м. Слов’янська, яка обслуговує більше 30 тис. дітей, використовують рентгенологічний діагностичний апарат РУМ-20М, 1994 року випуску, який не надає чітких знімків. Це впливає на якість діагностики. В офтальмологічному відділенні КНП «Міська лікарня № 2» м. Краматорська через зношеність та застарілість обладнання не проводять високотехнологічні операції. На КНП «Міський онкологічний диспансер» м. Маріуполя та КНП «Обласне територіальне медичне об’єднання м. Краматорськ» процедури променевої терапії проводять украй застарілими гамма-терапевтичними апаратами АГАТР і РОКУС, які за характеристиками не відповідають рекомендаціям МАГАТЕ. В основі їх роботи використовуються радіаційні ізотопи Со-60, які спричиняють ранню та пізню променеву реакцію шкіри, головний біль, розлад шлункового тракту, органів кровотворення тощо. Рахункова палата рекомендувала МОЗ вивести таку техніку з експлуатації та замінити на прискорювачі променевої радіотерапії.

Звіт і рішення за результатами аудиту будуть опубліковані на офіційному вебсайті Рахункової палати.