Людям із порушенням зору
Понад 1,6 млрд грн субвенції місцевим бюджетам у 2019–2020 роках дали можливість забезпечити житлом 10% дітей-сиріт (3395 осіб), які перебували на квартирному обліку.
Про це йдеться у Звіті про результати аудиту ефективності використання коштів субвенцій із державного бюджету місцевим бюджетам на проєктні, будівельно-ремонтні роботи, придбання житла та приміщень для розвитку сімейних та інших форм виховання, наближених до сімейних, та забезпечення житлом дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб із їх числа. Відповідальний за проведення аудиту – заступник Голови Рахункової палати Андрій Майснер.
Станом на 1 січня 2021 року за ці кошти придбали понад 3,3 тис. помешкань, на умовах співфінансування з місцевими бюджетами розбудували 21 дитбудинок сімейного типу (ДБСТ) та 12 малих групових будинків (МГБ).
З 2018 року обсяг фінансування збільшився майже вдвічі, а рівень забезпечення житлом таких осіб зріс від 4% до 10%. Проте за останні 3 роки кількість дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, що потребують поліпшення житлових умов, зросла на 21% і на початок цього року становила понад 33 тис. осіб.
Аудит також встановив, що Мінсоцполітики як головний розпорядник коштів держбюджету за загальнодержавними видатками та відповідальний за виконання бюджетної програми, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення, капітального будівництва та служби у справах молоді Вінницької, Донецької, Дніпропетровської, Київської, Львівської, Одеської, Харківської обласних та Київської міських державних адміністрацій не забезпечили продуктивного, економного та результативного використання у 2019–2020 роках коштів субвенції.
Передусім регіональні комісії, які розподіляють кошти субвенції, майже 90% їх спрямували на придбання житла і лише 10% – на розвиток сімейних форм виховання. Хоча Мінсоцполітики на 2019 рік пропонувало розділити кошти у співвідношенні 49%/51% (350,7 млн грн на житло та 367 млн грн на розвиток сімейних форм виховання), на 2020 рік – 81%/19% (майже 647 млн грн та понад 148 млн грн відповідно). Крім того, внаслідок несвоєчасного та неналежного законодавчого врегулювання питання придбання житла за ринковою вартістю у разі, коли вона нижча за опосередковану, протягом трьох років з часу запровадження грошової компенсації не враховуються при прийнятті рішень місцевими комісіями результати оцінки ринкової вартості житла, що здійснюється оцінювачами.
Встановлено, що Уряд на 3-4 місяці затримував виділення субвенції. Майже 126 млн грн додаткових коштів субвенції перераховано за три дні до завершення 2019 року, що створило ризики для їх використання. Через незадовільну роботу місцевих та регіональних комісій на 1 жовтня 2020 року субвенцію взагалі не розподілили у 6 областях.
Оскільки житло за рахунок субвенції 2019 року фактично придбавали у 2021 році, не використали та повернули до державного бюджету понад 28 млн грн, з яких майже 10 млн – через неефективне управління коштами у Дніпропетровській, Харківській та Одеській областях. Аудит установив, що в низці регіонів брали на облік дітей від 5 до 16 років, що суперечить законодавству та посуває в черзі тих, хто вже потребує житла. Також до обліку вносили осіб, які мають житло з оформленим правом власності чи тих, хто відбуває покарання у місцях позбавлення волі, хоча згідно з законом їх зобов'язані звідти зняти.
Загалом у 9 регіонах аудитори виявили неефективне використання коштів майже на 49 млн грн, з порушеннями законодавства – понад 13 млн грн, нефінансових порушень – понад 59 млн гривень.
Так, у Вінницькій, Київській та Харківській областях купували житло за цінами, що на 1,2 млн грн вищі його ринкової вартості. У Київській, Донецькій, Дніпропетровській областях "зиск" від перепродажу житла пільговикам становив 1,9 млн гривень. У Києві та Дніпрі звіт про оцінку помешкання оцінювачі складали за відомостями замовника (продавця) без перевірки нерухомості особисто. Фахівці Рахункової палати здійснили виїзди на кілька об'єктів у Вінницькій області і встановили там відсутність водовідведення та водопостачання, незадовільний стан споруд: руйнування фундаменту, тріщини в стінах тощо.
Із 95 осіб нотаріуси незаконно стягнули збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1% вартості житла на понад 404 тис. гривень. Крім того, у Шевченківському районі м. Києва 5 сиріт, усупереч закону, сплатили понад 6 тис. грн за рецензування звітів про оцінку майна.
Норматив загальної площі житла, визначений порядком та умовами надання субсидії у 2018 році, становив 31,5 м2 на одну особу. Однак із 2019 року знизився на 0,5 м2. Це питання потребує врегулювання, оскільки норматив використовують у розрахунку для виплати грошової компенсації.
У Вінницькій та Донецькій областях для окремих осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, поряд з житловими будинками та земельними ділянками, на яких вони розміщуються, придбавалися за рахунок субвенції ще й земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства. Зазначене суперечить законодавству і свідчить про нецільове використання коштів субвенції.
На Дніпропетровщині з порушеннями вимог законодавства за недостовірно визначеною вартістю придбано на вторинному ринку житловий будинок для створення ДБСТ, на що спрямовано 3,4 млн грн субвенції та більше 850 тис. грн коштів міського бюджету.
Не забезпечено відшкодування до державного бюджету видатків, здійснених за рахунок субвенції, віднесених на будівництво і придбання житла з понаднормативною площею, у Вінницькій, Дніпропетровській та Харківській областях на загальну суму понад 2,8 млн гривень.
У 2019–2020 роках взагалі не спрямовувалися кошти субвенцій на створення дитячих будинків сімейного типу і малих групових будинків у Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Луганській, Рівненській областях та м. Києві. Збудовані та придбані у цей період житлові приміщення для створення ДБСТ і МГБ у Вінницькій, Донецькій та Дніпропетровській областях за цільовим призначенням не використовувалися.
Результати опитування осіб із числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які придбали житло за рахунок грошової компенсації, засвідчили у низці випадків неналежну комунікацію посадових осіб органів соціального захисту населення з пільговиками, що спричинило вкрай критичні зауваження щодо соціального супроводу, організованого в Одеській, Вінницькій, Дніпропетровській та Київській областях.
Рішення та Звіт будуть опубліковані на офіційному вебсайті Рахункової палати.
