Людям із порушенням зору
Існуючий механізм стягнення штрафних санкцій при виявленні фактів податкових правопорушень залишається неефективним та не сприяє дотриманню фінансової дисципліни та податкової культури в Україні. Через незабезпечення податковими органами дієвого контролю за обґрунтованістю застосування та стягнення штрафних санкцій державним бюджетом недоотримано 29,6 млрд грн, з яких 8,1 млрд грн узгоджені з платниками податків.
Про це йдеться у Звіті про результати аудиту ефективності забезпечення податковими органами застосування і своєчасності стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) і пені до державного бюджету. Відповідальний за проведення аудиту – член Рахункової палати Цезар Огонь.
Аудит засвідчив, що протягом 2019-2021 років територіальні органи ДПС (ДФС) провели майже 950 тис. камеральних перевірок і нарахували 18,5 млрд грн штрафів, з яких узгодили з платниками податків 12 млрд гривень. Водночас останні сплатили лише 8,2 млрд гривень. Як наслідок, до бюджету не надійшло понад 10 млрд грн, зокрема узгоджених майже 4 млрд гривень.
Щодо документальних перевірок, то при збільшенні донарахованих сум штрафів майже в 11 разів, рівень узгодження знизився з 35% до майже 18%. Сума недонадходжень становить більше 19 млрд гривень.
Також аудитори Рахункової палати констатують низький рівень сплати узгоджених сум штрафів (понад 10%) після фактичних перевірок правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах. Так, до держбюджету не надійшло 195 млн гривень.
Протягом 2019-2021 років ДПС (ДФС) узгодила з платниками податків 33,7 млрд грн грошових зобов’язань. Згідно з поясненнями Служби, різницю між донарахованими та узгодженими сумами платники податків оскаржують у судах. За 3 роки вони подали понад 6 тис. позовних заяв про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень щодо застосованих штрафів на 58,6 млрд гривень. Суди остаточно ухвалили рішення у понад 2 тис. справ на суму 12,7 млрд гривень. Із них майже 58% справ на 8,3 млрд грн задоволені на користь платників податків, понад 42% на 4,4 млрд грн – на користь контролюючих органів.
Аудит засвідчив, що ДПС допустила зростання податкового боргу на 25%. У результаті його списання до держбюджету не надійшло 6,5 млрд гривень.
Фахівці Рахункової палати виявили низку розбіжностей між даними ДПС та територіальних органів. Наприклад, ДПС не володіла інформацією щодо сум застосованих штрафів за кількома конкретними статтями Податкового кодексу України. Однак виявилось, що територіальні органи Служби все ж оштрафували за цими статтями платників податків на 108 млн грн, з яких узгодили майже 76 млн грн, стягнули майже 50 млн гривень.
Протягом трьох років по податках і платежах податківці нарахували 9,2 млрд грн пені, але в окремих територіальних органах її сплачували незадовільно. Наприклад, у Львівській області – трохи більше 46% нарахованого.
Аудитори також виявили, що податківці іноді не штрафували платників податків, коли це було необхідно зробити згідно з законом. Такі факти, зокрема, зафіксовані у Вінницькій, Львівській, Київській областях, місті Києві та Центральному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків. На 01.12.2021 сума незастосованих штрафів становила майже 600 млн гривень.
Територіальні органи ДПС не перевірили фактів несвоєчасного подання банками та іншими фінансовими установами близько 32 тис. повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків. Як наслідок, сума незастосованих штрафних санкцій становить майже 22 млн гривень.
Також вони не стягнули з платників податків понад 96 млн грн штрафів за фактами відчуження їхнього майна, яке було в податковій заставі, без попередньої згоди контролюючих органів.
Аудитори зазначають, що Мінфін не впровадив змін до форми податкового повідомлення-рішення у частині розміру штрафних санкцій за порушення правил сплати грошового зобов’язання, які набрали чинності з 1 січня 2021 року. І це позначилось на роботі територіальних органів ДПС. Йдеться про штрафи у розмірі 5% при затримці до 30 календарних днів включно та 25% суми несплаченого грошового зобов’язання у разі умисної затримки платежу до 90 днів. У результаті податківці змушені коригувати податкові повідомлення-рішення вручну, і штрафи, відповідно, можуть надходити адресатам із запізненням.
Рішення та Звіт будуть опубліковані на офіційному вебсайті Рахункової палати.
