Людям із порушенням зору
Із 2019 по 2021 рік на безкоштовну правову допомогу населенню з держбюджету спрямували 1,4 млрд гривень.
Про це йдеться у звіті Рахункової палати про результати аудиту ефективності використання коштів держбюджету, виділених на забезпечення формування та функціонування системи безоплатної правової допомоги, оплату послуг та відшкодування витрат адвокатів із надання безоплатної вторинної правової допомоги. Відповідальний за проведення заходу – член Рахункової палати Андрій Дідик.
Безоплатна правова допомога користується значним попитом серед населення. За 2019–2021 роки кількість звернень клієнтів до місцевих центрів щодо надання безоплатної вторинної правової допомоги збільшилася на 14,5%. А кількість випадків призначень адвокатів, які надають таку допомогу, – на 17,6%.
Мін’юст і Координаційний центр із надання правової допомоги переважно забезпечили своєчасне і повне надання громадянам правових послуг (правової інформації, консультацій і роз’яснень із правових питань, складання заяв, скарг та інших документів, підготовку проєктів договорів тощо).
Проте через неефективне управління бюджетними коштами вони не використали 19,6 млн грн, передбачених на формування та функціонування системи безоплатної правової допомоги, та 35,2 млн грн – на оплату послуг та відшкодування витрат адвокатів із надання вторинної правової допомоги. Оперативне управління бюджетними коштами погіршилося через низку факторів, серед яких зміна законодавства щодо розширення переліку суб’єктів права на безоплатну правову допомогу та кримінально-процесуального законодавства, внаслідок чого збільшилася середня вартість послуги адвоката.
Фахівці Рахункової палати встановили, що Мін’юст не оцінював ефективність функціонування системи внутрішнього контролю в Координаційному центрі. За три роки тут провели лише позаплановий внутрішній аудит щодо обґрунтування рівня зарплати працівників та розподілу фінансування між центрами з надання безкоштовної правової допомоги. Особу, яка б відповідала за внутрішній контроль в установі, не визначили.
Крім цього, Координаційний центр не здійснював усіх можливих заходів для заповнення значної кількості вакантних посад. Зокрема, жодного разу за три роки не подав список вакансій до органів виконавчої влади, що реалізують держполітику в сфері зайнятості населення та трудової міграції. Висока плинність кадрів у ньому та в регіональних і місцевих центрах системи безкоштовної правової допомоги спричинена низьким рівнем оплати праці.
Також аудит виявив, що Мін’юст не забезпечив проведення конкурсу на заміщення вакантної посади директора Координаційного центру, із січня 2020 року його обов’язки виконує заступник керівника.
Звіт і рішення за результатами аудиту ефективності будуть опубліковані на офіційному вебсайті Рахункової палати.
