Людям із порушенням зору
Запуск електронних лісорубних квитків та сертифікатів про походження деревини забезпечить дієву та прозору систему контролю в лісовому господарстві.
Про це йдеться у Звіті про результати аудиту ефективності виконання повноважень державними органами в частині забезпечення контролю своєчасності, повноти нарахування та сплати податків та інших надходжень до державного бюджету суб’єктами господарювання у сфері лісового господарства. Відповідальний за проведення аудиту – член Рахункової палати Цезар Огонь.
«В Україні вже не видають паперових лісорубних квитків. Наступний крок – припинення видачі паперових сертифікатів про походження лісоматеріалів. Це дасть можливість митним органам в автоматичному режимі перевіряти первинні документи експортера для оформлення сертифіката в базі електронного обліку. Крім цього, при видачі сертифікатів інформація надходитиме оперативніше. Відповідне запровадження сучасних світових стандартів на шляху України до Європейського Союзу дає позитивний імпульс для розвитку лісового господарства», – зазначив Цезар Огонь.
За його словами, Україна займає дев’яте місце в Європі за площею лісів та сьоме – за запасами деревини.
Аудит засвідчив, що протягом 2020–2022 років та І півріччя 2023 року до держбюджету надійшло 2,2 млрд грн рентної плати за лісокористування (щодо деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування). Однак через широкомасштабну збройну агресію рф проти України та тимчасову окупацію окремих територій держави, незважаючи на підвищення з 1 січня ставки ренти за лісокористування на 14%, надходження такої плати зменшилось на 11%. Станом на 30 червня 2023 року, за даними Держлісагентства, розмір збитків та шкоди державних та комунальних лісогосподарських підприємств внаслідок війни становить 1,1 млрд гривень. Крім ренти, за лісокористування державі сплатили 10,7 млрд грн ПДВ, 2,2 млрд грн частини чистого прибутку та 0,9 млрд грн податку на прибуток.
Аудитори Рахункової палати встановили, що загалом сума нарахованих податків зросла в 1,7 раза (з 2,9 млрд грн у 2020 році до 5 млрд грн у 2022 році), а сплачених – у 1,8 раза (з 3 до понад 5 млрд грн). Зростання зумовлене збільшенням удвічі ціни на одиницю лісопродукції та в 1,7 раза вартості вже реалізованої.
Під час проведення контрольного заходу окремі територіальні органи ДПС усунули встановлені аудитом Рахункової палати порушення, завдяки чому до держбюджету надійшло 500 тис. гривень.
З метою підвищення ефективності функціонування лісової галузі та наближення до європейських стандартів, у червні 2021 року було створене ДП «Ліси України». Аудит засвідчив, що лише за І півріччя 2023 року воно отримало 11 млрд грн доходу, до держбюджету сплатило 2,7 млрд грн податків та інших надходжень, що становить майже 90% загальної суми податків, сплачених лісокористувачами.
Водночас аудит виявив, що значні обсяги незаконних рубок, шкода від їх наслідків, невжиття держорганами ефективних заходів з виявлення порушень лісового законодавства та осіб, які їх вчинили, притягнення винних до відповідальності не сприяли ефективному використанню лісових ресурсів.
Так, незважаючи на зменшення протягом 2020–2022 року кількості виявлених незаконних рубок деревини (12,3 тис. випадків обсягом 100,7 тис. куб. м, заподіяна шкода – 844 млн грн), рівень відшкодування заподіяної лісовому господарству шкоди залишається низьким – лише 3% (майже 24 млн грн). Із загального обсягу незаконних рубок деревини на 730 млн грн (86,5%) порушників не виявили.
Аудит встановив, що Державна лісова охорона, Держекоінспекція та правоохоронні органи не вживали ефективних заходів з усунення порушень лісового законодавства. Так, залишилися невідшкодованими більш як 97% заподіяної лісу шкоди та нестягненими майже 81% пред’явлених претензій, позовів про відшкодування збитків. До судів передали майже 22% справ, за якими на момент завершення аудиту Рахункової палати збитки не відшкодовані.
Схожа ситуація і з донарахованими сумами податків та інших надходжень за результатами документальних перевірок. Так, із понад 369 млн грн до держбюджету надійшло лише 130 млн грн, тобто кожна третя гривня.
Через неналежний контроль Держмитслужби митниці недовиконали процедури притягнення винних до відповідальності за порушення митних правил. Так, хоча у 2022 році порівняно з 2020 роком кількість порушень вдвічі зменшилася, їх суми – на 4%, а накладення штрафів – на майже 36%, рівень їх стягнення залишається низьким (11%). До адміністративної відповідальності не притягнули майже 32% порушників.
Звіт і рішення за результатами аудиту будуть опубліковані на офіційному вебсайті Рахункової палати.
