Людям із порушенням зору
У 2021 році майже кожна п’ята родина не могла придбати необхідні ліки і медвироби через їх високу вартість. Це негативно впливало на стан здоров’я населення України.
Про це йдеться у Звіті про результати аудиту ефективності планування та результативності контролю за повнотою нарахування і своєчасністю надходжень податку на додану вартість по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів і медичних виробів. Відповідальний за проведення аудиту – член Рахункової палати Цезар Огонь.
Протягом 2021–2022 років та дев’яти місяців 2023 року фармацевтичну галузь підтримували за допомогою повного звільнення від оподаткування окремих видів операцій за цими товарами (надано пільг на 28,2 млрд грн), а також зниженої ставки ПДВ у 7%. Щодо останньої здійснити ґрунтовний аналіз економічних наслідків неможливо, адже ДПС не веде окремого обліку надходжень ПДВ за операціями з постачання ліків і медвиробів, як це передбачено Класифікацією доходів бюджету. Крім того, дані Казначейства щодо надходжень ПДВ по операціях із ввезення вказаної продукції за 2022 рік і 9 місяців 2023 року (23,9 і 7,6 млрд грн) не узгоджуються з відповідними податковими нарахуваннями за митними деклараціями Держмитслужби (5,1 і 4,9 млрд гривень). Причина – включення до даних Казначейства ПДВ із операцій щодо ввезення пального та нафти, які з 17 березня 2022 року до 1 липня 2023 року також оподатковувались за ставкою 7 %. Держмитслужба відреагувала на це лише в січні 2023 року.
«Відповідні пільги уповільнили зростання цін на фармацевтичну продукцію, проте їх результативність була низькою», – зауважив Цезар Огонь.
Аудитори вказують на ризики виробництва й обігу фальсифікованих, неякісних, прострочених ліків і медвиробів, неправомірного застосування платниками податків податкових пільг із ПДВ через те, що Мінфін, МОЗ, ДПС, Держмитслужба та Держлікслужба не контролювали справляння, повноту та своєчасність надходження до держбюджету ПДВ по операціях із постачання та ввезення ліків і медвиробів, а також дотримання законодавства підприємцями, які їх виробляли та продавали.
Аудит встановив, що після запровадження в березні 2022 року мораторію на перевірки Держлікслужбою виробництва і обігу ліків, вони скоротилися в шість разів (порівняно з 2021 роком). Водночас рівень стягнення штрафів за цей час зріс із 16,3% до 33,3%. Кількість перевірок щодо якості та безпеки ліків у 2022 році та січні–серпні 2023 року скоротилась більше ніж учетверо, порівняно з 2021 роком. А обсяг нарахованих штрафів у січні–серпні 2023 року збільшився на майже 19% порівняно з річним показником 2022 року.
Через воєнний стан тимчасово обмежений доступ до Ліцензійного реєстру видів господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, їх імпорту (крім активних фармацевтичних інгредієнтів), оптової та роздрібної торгівлі ними та вебсайта "Держлікслужба E-Trade Check". Це ускладнює контроль за повнотою сплати до держбюджету ПДВ по операціях з постачання та ввезення ліків, а також не дає змоги споживачам впевнитись в якості лікарських засобів і медвиробів, куплених через інтернет-аптеки.
Аудит встановив, що за відсутності контролю Держмитслужби у 2021 році майже 70% імпортерів не мали ліцензій на ввезення ліків, у 2022 році – 59%, у січні–вересні 2023 року – майже 51%. Відповідно, таких підприємців Держлікслужба не перевіряла. Як наслідок, є ризики реалізації на ринку України неякісних, фальсифікованих ліків.
Аудит виявив також низьку результативність митного контролю операцій із ввезення ліків і медвиробів та документальних виїзних і невиїзних перевірок їх імпортерів, які у 2021 році сплатили лише 22,6% донарахованих митниками сум ПДВ – 19,4 млн грн із майже 86 млн гривень. З квітня 2022 року митні органи не мали правових підстав для проведення документальних перевірок.
Рахункова палата здійснила вибіркові перевірки митних декларацій на Волинській, Дніпровській, Львівській і Одеській митницях і встановила 46 випадків необґрунтованого застосування 7-відсоткової ставки ПДВ і безпідставного застосування окремих податкових пільг з ПДВ, внаслідок чого до держбюджету не надійшло майже 24 млн гривень. Інший приклад: на Львівській митниці при оподаткуванні ПДВ ввезених товарів за однаковим кодом застосовували різні ставки – 7% і 20%. Отже, є ризик тільки за встановленим фактом недонадходження до держбюджету 70 млн гривень.
Аудит встановив, що ДПС та її територіальні органи належно не контролювали правомірність застосування підприємцями податкових пільг, а також правильність відображення їх у деклараціях з ПДВ. Зокрема, фахівці Рахункової палати встановили необґрунтоване застосування суб’єктами господарювання понад 32 млн грн вказаних пільг. Під час проведення контрольного заходу, за інформацією ДПС, більшість цих суб’єктів подала розрахунки коригування до податкової накладної на загальну суму 28,3 млн гривень.
Рішення та Звіт про результати аудиту опубліковані на офіційному вебсайті Рахункової палати.
