Рахункова палата – активний учасник бюджетного процесу. Ми з року в рік аналізуємо проекти держбюджету і даємо свої рекомендації, щоб він краще відповідав пріоритетам та можливостям держави і потребам громадян. Про це заявив Голова Рахункової палати Валерій Пацкан, презентуючи у Верховній Раді звіт Рахункової палати за 2018 рік.
«Ми піклуємося про те, щоб наповнення і використання бюджету держави враховувало, перш за все, інтереси громадян. Тому ми, зокрема, наполягаємо, щоб прожитковий мінімум обчислювався з урахуванням реальних змін у потребах людей та в економіці, – наголосив Голова Рахункової палати. – На сьогодні прожитковий мінімум обрахований Мінсоцполітики як фактичний, є набагато нижчим за реальний. Це призводить до штучного зменшення розмірів усіх соціальних та пенсійних виплат, нарахування яких здійснюється на підставі прожиткового мінімуму, а відтак – і до погіршення соціальної захищеності та рівня життя. У 2016–2017 роках реальний прожитковий мінімум у 1,8 разів перевищував його законодавчо встановлений розмір».
Він також підкреслив, що Рахункова вважає неприпустимим нехтувати можливостями для отримання фінансових ресурсів від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій на впровадження інвестиційних проектів. Водночас, застерігає уряд від збільшення державного боргу і витрат на його погашення й обслуговування понад встановленого законом обсягу.
Також, Валерій Пацкан відзначив, що Рахункова палата звертає увагу уряду на додаткові можливості наповнення бюджету за рахунок скорочення тіньової економіки.
«Під час аналізу проекту Державного бюджету на 2019 рік ми знайшли резерви для збільшення обсягу доходів на 17,6 млрд грн. Зокрема, на 13,2 млрд грн за рахунок податку на прибуток підприємств, та 4,4 млрд грн від акцизу на імпортовані товари», – додав Голова Рахункової палати.
І зауважив, що вищий орган аудиту також допомагає зменшити залежність виконання місцевих бюджетів від отримання трансфертів з державного бюджету. І вимагає посилити контроль за використанням коштів, виділених підприємствам з резервного фонду державного бюджету на умовах повернення.
У 2018 році Рахункова палата, як зазвичай, здійснила аналіз бюджетів трьох років: 2017 року (бюджет попереднього року), 2018 року (поточне виконання), 2019 року (проект бюджету).
«Ще один важливий момент. Більш ефективно витрачати бюджетні кошти і спрямовувати їх на вирішення найбільш проблемних питань дозволить запровадження електронного бюджету. Це ідея, яку я активно пропагую. В Україні має запрацювати електронний бюджет, який значно знизить корупцію. Кожен українець має знати, як витрачаються його кошти. І я дуже розраховую, що вже наступна Верховна Рада матиме електронний бюджет», – підкреслив Валерій Пацкан.