Людям із порушенням зору
Кабінет Міністрів України попри складні умови воєнного стану забезпечив виконання бюджету на 2023 рік, однак не спрямував увесь можливий ресурс на фінансування заходів з відсічі збройної агресії проти України та ліквідації її наслідків. Про це йдеться у висновках про результати аналізу річного звіту про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік». Рахункова палата затвердила їх одноголосно під час позачергового засідання 7 травня.
Як йдеться у документі, Кабінет Міністрів України виконував закон про державний бюджет в умовах воєнного стану, надпрогнозованого зростання економіки й імпорту, девальвації гривні, нижчого від прогнозного рівня інфляції та отримання рекордного обсягу міжнародної допомоги, що становила 34,3% фінансових ресурсів державного бюджету. Зовнішні надходження сприяли стабільності державних фінансів, зростанню міжнародних резервів України і здійсненню найнеобхідніших витрат державного бюджету.
Щодо загальних ресурсів бюджету у 2023 році:
– 1 трлн 585,5 млрд грн отримано від міжнародної спільноти у формі зовнішніх запозичень і грантів;
– 3 трлн 36,8 млрд грн становили внутрішні ресурси;
Плановий показник доходів державного бюджету загалом перевиконано на 405,8 млрд грн (17,9%), а порівняно з 2022 роком він зріс у 1,5 раза.
Видатків державного бюджету проведено в сумі 4 трлн 14,8 млрд гривень. Порівняно з 2022 роком, видатки збільшилися на 1 трлн 309,1 млрд грн (48,4%). Зокрема, зросла частка видатків за бюджетними програмами із здійснення заходів з обороноздатності та безпеки держави. Також кожна шоста гривня усіх надходжень державного бюджету була спрямована на погашення й обслуговування боргових зобов’язань України.
Голова Рахункової палати Ольга Піщанська зазначила, що на здійснення заходів з обороноздатності та безпеки держава проведено 2,6 трлн грн видатків (66% загального обсягу), водночас Урядом забезпечено дотримання вимог міжнародних партнерів щодо здійснення видатків на національну безпеку й оборону виключно за рахунок внутрішніх джерел.
Ольга Піщанська наголосила, що за результатами аналізу встановлено, що Уряд не спрямував увесь можливий ресурс на фінансове забезпечення заходів з відсічі збройної агресії проти України та ліквідацію її наслідків, зокрема:
– у 2023 році Урядом не здійснено розподіл 5,3 млрд грн із Фонду ліквідації наслідків збройної агресії, а головними розпорядниками не використано 18,5 млрд грн виділених із цього фонду;
– головними розпорядниками не використано 1,4 млрд грн коштів, які надійшли на рахунки відкриті в НБУ як добровільні внески (UNITED24);
– Кабмін, Мінфін і окремі головні розпорядники бюджетних коштів не переглянули затверджені на 2023 рік обсяги видатків загального фонду за деякими бюджетними програмами, які щомісяця проводилися в обсягах менше планового, або взагалі не проводилися.
Відповідно, за результатами аналізу звіту про виконання Держбюджету-2023 Рахункова палата надала низку рекомендацій Кабінету Міністрів України, зокрема:
– посприяти законодавчим змінам задля відновлення у період дії воєнного стану подання респондентами статистичної та фінансової звітності, необхідної для виробництва офіційної державної статистичної інформації;
– доручити Міністерству фінансів України разом із заінтересованими органами внести пропозиції щодо спрощення порядку використання коштів з рахунків для залучення добровільних внесків (благодійних пожертв) на підтримку України «UNITED24» для більш оперативного розподілу цих коштів;
– доручити головним розпорядникам бюджетних коштів здійснювати щокварталу моніторинг виконання бюджетних програм, які щороку плануються і не виконуються та видатки за якими проводяться менше плану;
– доручити Міністерству фінансів України здійснити моніторинг та оцінку ефективності бюджетних програм, спрямованих на реалізацію інвестиційних проєктів, які впроваджуються за рахунок кредитів (позик), залучених державою до спеціального фонду від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій та інші.
Також Рахунковою палатою проаналізовано реагування Уряду на рекомендації,надані за результатами аналізу річного звіту про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік». З’ясувалося, що із п’яти наданих рекомендацій у повному обсязі виконано лише дві, частково – дві, та одну не виконано взагалі: не вжито заходів щодо погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення.
Висновки та рішення Рахункової палати щодо результатів аналізу річного звіту про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», незабаром будуть оприлюднені на офіційному вебсайті інституції, а також надіслані до органів влади.
