Людям із порушенням зору
Рекомендації Рахункової палати, надані Мінсоцполітики за результатами минулорічного контрольного заходу в частині забезпечення належного функціонування Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (ЄІССС) не виконані.
Про це 22 травня під час круглого столу, організованого Комітетом Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, зазначила Голова Рахункової палати Ольга Піщанська.
Учасники заходу обговорювали стан цифровізації соціальної сфери. Зокрема, Голова Рахункової палати наголосила, що ЄІССС містила недоліки, які впливали на коректність призначення та виплати допомоги на проживання ВПО і потребувала постійного доопрацювання. У зв’язку з цим Мінсоцполітики мало зосередитися на виконанні таких рекомендацій як:
– забезпечення можливості автоматичного нарахування допомоги у разі включення населеного пункту, з якого перемістилася особа, до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Мінреінтеграції від 22 грудня 2022 р. № 309;
– забезпечення можливості автоматичного зменшення розміру допомоги на проживання ВПО з інвалідністю, у разі закінчення терміну дії довідки МСЕК;
– виправлення недостовірних даних у реєстрі переплат та інше.
«На сьогодні ми здійснюємо моніторинг виконання рекомендацій. У разі будь-яких змін будемо додатково інформувати Верховну Раду», – сказала Ольга Піщанська.
Вона наголосила, що за досліджуваний під час згаданого контрольного заходу період (2021–2022 роки), на створення і функціонування ЄІССС Мінсоцполітики витратило 164,3 млн грн. У тому числі 86,2 млн грн – з держбюджету та 78,1 млн грн – міжнародної технічної допомоги.
ЄІССС – не перша спроба цифровізувати соціальні послуги. Зокрема, результати аналізу системи загальнообов’язкового державного пенсійного і соціального страхування та соціального захисту населення, який Рахункова палата здійснила у 2021 році, засвідчили, що Мінсоцполітики у 2018-2020 роках планувало створення Централізованої інформаційно-аналітичної системи управління соціальною підтримкою населення України (E-SOCIAL). Однак через системні прорахунки під час формування технічного завдання проєкту та неправильне визначення етапності виконання робіт, визначених цілей не було досягнуто, відповідно – $1 млн позики Світового банку було використано непродуктивно.
Також за результатами попередніх аудитів зафіксовано, що у 2006–
2012 роках Мінсоцполітики отримало $35 млн позики МБРР на створення інформаційно-аналітичної системи соціального захисту населення. Міністерство витратило отримані кошти на придбання обладнання та програмного забезпечення, але введення у промислову експлуатацію системи так і не відбулося.
Ольга Піщанська зазначила, що в межах здійсненого Аналізу ефективності використання коштів держбюджету, виділених на надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (ВПО) та компенсації роботодавцям витрат на оплату праці за їх працевлаштування, в умовах воєнного стану Рахункова палата виявила недоліки функціонування і інших систем. Зокрема, Єдина інформаційна база даних про ВПО містить інформацію з обмеженим доступом, але не має комплексної системи захисту даних, підтвердженої відповідності та загалом повноцінно не функціонує. А програмний комплекс «Соціальна громада» із початку повномасштабного вторгнення росії і до травня 2022 року фактично не працював через високе навантаження і недостатню технічну спроможність. До того ж недоліки інформаційної взаємодії Мінсоцполітики і Мінцифри щодо призначення допомоги на проживання ВПО, заяви яких подано через портал «Дія», вплинули на терміни отримання ВПО допомоги на проживання та зменшення її розміру.
У круглому столі, окрім народних депутатів та представників Рахункової палати, також взяли участь представники органів центральної та місцевої влади, Пенсійного фонду України й громадськості, які презентували власний досвід взаємодії з інформаційними системами соціальної сфери та пропозиції щодо їх вдосконалення.
Відео заходу за посиланням.
