Людям із порушенням зору
План доходів загального фонду держбюджету у січні-березні 2024 року перевиконано на 85,8 млрд грн (22,4%). Це стало можливим завдяки допомозі міжнародних партнерів, однак вона поступово зменшується. Про це заявила Голова Рахункової палати Ольга Піщанська, презентуючи Висновок інституції про результати аналізу виконання Закону про Державний бюджет України на 2024 рік у І кварталі.
Хоча доходи Держбюджету у І кварталі 2024 року, порівняно з відповідним періодом попереднього року, зросли на 116,2 млрд грн (22,1%) і становили 642,1 млрд грн, однак здебільшого це зростання зумовлене неекономічними чинниками. Йдеться про такі чинники як зростання ставки податку на прибуток банків, авансові перерахування дивідендів на державну частку, збільшення власних надходжень бюджетних установ.
З економічних же чинників, які вплинули на збільшення доходів - зростання оподаткованого імпорту і прибутку прибуткових підприємств, девальвація гривні, зростання реального ВВП, зростання зарплат та інфляції.
У першому кварталі 2024 року від міжнародної спільноти отримано зовнішніх запозичень і грантів на загальну суму 402,3 млрд грн, що на 5,1 млрд грн менше, ніж планувалося.
При цьому внутрішні ресурси України вдвічі перевищили зовнішні і становили 811,7 млрд грн. Зокрема, запозичення на внутрішньому ринку на 11% перевищили план, зокрема за рахунок придбання банками військових облігацій.
Видатки Державного бюджету за вказаний період теж збільшилися – на 92,4 млрд грн (12%) - до 813,1 млрд гривень.
Водночас, як зауважила Ольга Піщанська Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України і головні розпорядники не дотрималися вимог Бюджетного кодексу України. Зокрема:
– не розробили та не забезпечили вчасного затвердження порядків використання коштів за бюджетними програмами, у результаті не було проведено заплановані на січень видатки у сумі 10,1 млрд грн;
– вчасно не розробили та не затвердили за погодженням з Міністерством фінансів паспортів бюджетних програм, через що не було проведено заплановані на січень – березень видатки і надання кредитів у сумі 17,3 млрд гривень.
На заходи пов’язані з обороноздатністю та безпекою держави у зазначений період держава витратила 552 млрд грн. Тобто, порівняно з аналогічним періодом попереднього року, витрати збільшилися на 14%.
«Однак, Рахункова палата виявила випадки непроведення видатків, у запланованих за звітний період обсягах. Так, головним розпорядником сектору безпеки і оборони не проведено видатків на заходи з підвищення обороноздатності держави в запланованих обсягах, за наявності надходжень ПДФО в частині грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат окремим військовослужбовцям, які є джерелом фінансування цих видатків», - наголосила Ольга Піщанська.
Також Держспецзв’язок витратив на закупівлю обладнання та техніки на 35% менше плану за звітний період. А Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості не розпочало проведення видатків для виготовлення продукції оборонного призначення на суму 10,8 млрд гривень. З резервного фонду Держбюджету на заходи з обороноздатності витратили на 46% менше плану.
Також Рахункова палата уже не вперше наголошує, що оцінку прозорості економічних і бюджетних процесів ускладнює відсутність значної частини статистичної інформації та відсутність відповідальності за невчасне подання звітності фізичними та юридичними особами в умовах воєнного стану.
Відтак за підсумками аналізу Рахункова палата рекомендувала Кабінету Міністрів України:
- забезпечити доопрацювання та внести на розгляд Верховній Раді України законопроєкт, що відновить у період дії воєнного стану подання респондентами статистичної та фінансової звітності, необхідної для виробництва офіційної державної статистичної інформації;
- доручити Міністерству фінансів України при розробленні законів про внесення змін до закону про державний бюджет розглянути можливість змінити обсяг окремих доходів, надходження яких суттєво перевищують планові показники;
– забезпечити затвердження порядків використання бюджетних коштів для виконання бюджетних програм;
– забезпечити затвердження порядків і умов надання, розподілів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам для проведення запланованих видатків та інше.
Зауважимо, перші дві рекомендації надаються КМУ не вперше.
Висновок і рішення Рахункової палати про його затвердження буде надіслано Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України у визначений законом термін, а Звіт незабаром опубліковано на сайті Рахункової палати.
