Кредит оформив лише кожен шостий кандидат: результати аудиту проєкту пільгового кредитування для ВПО

Лише один з шести відібраних для отримання пільгової іпотеки кандидатів з числа внутрішньо переміщених осіб, зміг у підсумку оформити кредит. Це сталося через недосконалість системи відбору кандидатів, що призвело до неефективного використання ресурсів у межах проекту «Житлові приміщення для внутрішньо переміщених осіб», який реалізовується в Україні з 2021 року.

Рахункова палата на засіданні 2 липня затвердила Звіт щодо результатів міжнародного координованого аудиту ефективності на тему «Житлові приміщення для внутрішньо переміщених осіб: сприяння інтеграції родин за новим місцем проживання за підтримки Федеративної Республіки Німеччина в умовах воєнного стану».

В рамках аудиту аналізувалася система надання пільгових іпотечних кредитів за кошти гранту від Федеративної Республіки Німеччина з метою забезпечення ВПО власним житлом. Отримувач коштів – Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, а кредитування здійснювала – Державна спеціалізована фінансова установа «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (Держмолодьжитло). Аудитом охоплено 2021-2023 роки та І квартал 2024 року.

Отже загалом за 2021-2023 роки уряд Німеччини виділив на проєкт €25,5 млн, а у грудні 2023 досягнуто домовленості про виділення додаткових €17 млн. За ці кошти планувалося забезпечити кредитування на купівлю житла 1300 родин. Умови іпотеки, зокрема: 30 років під 3% річних.

Як встановили аудитори, ще на етапі відбору виникли проблеми із визначенням реальних кандидатів на отримання кредиту  через невідповідність критеріїв включення до реєстрового переліку кандидатів  та умов надання кредиту. Зокрема, для включення до реєстрового переліку особа повинна була мати громадянство України, статус ВПО та не отримувати іншої допомоги. Однак на умови надання кредиту додатково вимагалися уже: стабільна платоспроможність, можливість здійснити перший внесок за кредитом у розмірі 6%, хороша кредитна історія, відсутність іншого житла у членів родини тощо.

До участі у відборі загалом зареєструвалися 35,5 тис осіб, але у результаті 15 відборів оформити кредит зміг тільки кожен шостий претендент з відібраних 4230 переможців. Це - 669 родин (55,8% від запланованої кількості). З рештою кандидатів не було зв’язку, або вони не перебували в Україні, або виявилися неплатоспроможними.

Також через неузгодженість критеріїв включення заявника до реєстрового переліку та умов надання кредиту, на консультації та оформлення переможців відборів, які реєструвалися, але у підсумку не брали участь у Проєкті, неефективно витратили 9 тис  робочих годин працівників Держмолодьжитла. 

Особливість Проєкту - внески за кредитами від позичальників спрямовувалися до револьверного фонду, з якого надалі мали кредитуватися нові учасники. У 2021-2022 роках Держмолодьжитло накопичувало кошти у цьому фонді, але на пільгове іпотечне кредитування ВПО їх не використовувало взагалі. І лише у 2023 та І кварталі 2024 року за рахунок коштів револьверного профінансовано 50 пільгових іпотечних кредитів. При цьому затримки з розподілом цих коштів призвели до того, що 24 позичальники за цей час втратили змогу придбати житло у кредит.

Також аудит виявив, що умовами програми не врегульовано питання подальшого погашення кредиту у випадку втрати чи пошкодження іпотечного житла. До прикладу, 15 об'єктів житлової нерухомості, придбані позичальниками за кошти гранту та передані в іпотеку, зазнали руйнувань (1 об'єкт – знищений повністю, 14 – пошкоджені). Для придбання нового житла замість знищеного позичальник отримав житловий сертифікат та придбав нову квартиру. На знищене житло іпотеку було припинено, а на придбане - накладено заборону на відчуження строком п'ять років. Тобто Держмолодьжитло втрачало заставу за кредитом.

Згідно з даними  Міністерства соціальної політики України станом на кінець березня цього року в Україні налічувалося уже 4,8 млн вимушених переселенців. За матеріалами Світового банку загалом внаслідок атак агресора зруйновано приблизно 10% всієї житлової забудови в країні. Отже забезпечення житлом ВПО – головна умова успішної інтеграції цієї категорії громадян на новому місці проживання.

«Цей Проєкт не має аналогів в Україні, він розповсюджується виключно на категорію внутрішньопереміщених осіб, а також має унікальний механізм відбору учасників, який унеможливлює втручання у відбір третіх осіб», - зазначив член Рахункової палати Сергій Ключка під час засідання.

За його словами, щоб якомога більше внутрішньо переміщених осіб, які потребують житла, могли отримати пільговий іпотечний кредит, Рахункова палата рекомендує об’єктам аудиту усунути низку виявлених недоліків. Зокрема:

– Кабінету Міністрів України врегулювати процес передачі в іпотеку кредитору житла, придбаного з використанням житлового сертифіката, замість знищеного, а також врегулювати питання анулювання заборгованості за договором іпотеки;

– Мінреінтеграції врегулювати питання використання коштів револьверного фонду та нагляду за ними;

– Держмолодьжитлу актуалізувати перелік кандидатів на отримання іпотеки, упорядкувати використання коштів револьверного фонду та процес їх розподілу.

Об’єкти контролю, присутні на засіданні Рахункової палати, погодилися з висновками аудиторів, зазначивши, що уже вживають окремі заходи для усунення невідповідностей.

Зауважимо, цей контрольний захід Рахункової палати проводився в межах міжнародного координованого аудиту з Федеральною Рахунковою палатою Німеччини (Bundesrechnungshof). За результатами національних аудитів ВОА України та Німеччини у підсумку буде підготовано спільний звіт, який планують представити громадськості у жовтні цього року.