Людям із порушенням зору
Державна митна служба України в умовах воєнного стану загалом забезпечила виконання своїх основних функцій та повноважень, але не має необхідного сучасного матеріально-технічного потенціалу для ефективного забезпечення заходів митного контролю: критично низькою є кількість скануючих систем, а митний контроль недостатньо автоматизований.
24 вересня Рахункова палата затвердила Звіт за результатами аудиту ефективності на тему «Забезпечення реалізації державної митної політики в умовах воєнного стану». Відповідальна за контрольний захід – Голова Рахункової палати Ольга Піщанська. Звіт містить інформацію з обмеженим доступом, а отже, Рахункова палата не може публічно повідомити про окремі обставини.
Аудит охоплює період 2022–2023 років. Досліджувалося забезпечення митних органів технічними засобами митного контролю,ІТ–забезпечення, розбудова та вдосконалення ефективної автоматизованої системи управління ризиками – фактори, що дозволяють забезпечити якісний і ефективний митний контроль та митне оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення.
Військова агресія РФ проти України призвела не лише до масштабної міграції людей, а й до кардинальної зміни ланцюгів постачання товарів і транспортних засобів в Україну. Однак дієва реалізація Держмитслужбою державної митної політики відіграла значну роль у забезпеченні митної безпеки та захисту митних інтересів України, а також у наповненні державного бюджету.
Держмитслужба на початку воєнного стану своєчасно перемістила необхідні ресурси з небезпечних територій та, відповідно, перерозподілила кошти між митними органами, що дало змогу продовжити її належне функціонування.
Встановлено, що Типові норми оснащення підрозділів митних органів технічними засобами митного контролю не переглядались понад 13 років і значною мірою втратили актуальність. План заходів з облаштування пріоритетних пунктів пропуску на 2021–2023 роки, затверджений Урядом, не був профінансований у достатньому обсязі, тож Держмитслужба виконала лише три з 110 запланованих заходів. Це створює значні перешкоди для ефективного забезпечення заходів митного контролю, адже більше половини технічних засобів митного контролю вичерпали свій експлуатаційний ресурс, а понад чверть – підлягають списанню.
Зокрема, лише 11 % вантажних пунктів пропуску морського сполучення забезпечені скануючими системами, а вантажні пункти пропуску залізничного сполучення взагалі не мають у своєму розпорядженні таких систем. При цьому через неухвалення посадовими особами Держмитслужби своєчасних і ефективних управлінських рішень, не введено в експлуатацію п’ять вагових комплексів, а сім вантажних систем п’ять років поспіль використовувалися в тестовому режимі.
Проблемою є й те, що навіть укомплектовані сучасним обладнанням пости не мають достатньо кваліфікованого персоналу, який вміє ним користуватися. Як наслідок, лише 6,2 % загальної ваги імпортованих товарів та 3,7 % загальної ваги експортованих товарів протягом періоду, що досліджувався, були ввезені (вивезені) через пункти пропуску, обладнані скануючими системами.
Також результати аудиту засвідчили, що функціонуючі в Держмитслужбі та митних органах інформаційно-комунікаційні системи неповною мірою забезпечують автоматизацію митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення, а автоматизована система управління ризиками не зменшує ймовірності застосування дискреційних повноважень посадовими особами митних органів під час здійснення такого контролю і оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення.
Аудитори наголошують, що системні недоліки в діяльності Держмитслужби значною мірою обумовлені неналежним внутрішнім контролем.
За підсумками аудиту Рахункова палата надала Кабінетові Міністрів України, Міністерству фінансів та об’єктам контролю 43 рекомендації щодо:
– врегулювання питань покращення забезпечення митних органів технічними засобами митного контролю та підвищення ефективності використання таких засобів, що є в наявності;
– підвищення якості митного контролю;
– розроблення нового реалістичного плану заходів з облаштування пріоритетних пунктів пропуску для автомобільного, залізничного, морського сполучення в межах чинних нормативно-правових актів стратегічного значення;
– проведення заходів, спрямованих на покращення захисту Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів, забезпечення повної інтеграції інформаційних ресурсів, автоматизації та верифікації процесів інформаційної діяльності;
– доопрацювання форм реєстрів ризиків та нормативних документів, які врегульовують функціонування автоматизованої системи управління ризиками;
– запровадження ефективного внутрішнього контролю та підвищення рівня кваліфікації митників.
Присутній на засіданні заступник Голови Держмитслужби Олег Ніколайчук зазначив, що окремі надані Рахунковою палатою рекомендації уже виконані, решта – перебувають на стадії виконання.
Враховуючи, що розголошення відомостей, які містяться у матеріалах аудиту, може завдати шкоди національній безпеці України, Звіт не буде оприлюднений на сайті Рахункової палати.
Матеріали аудиту будуть надіслані Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, Міністерству фінансів, Офісу Генерального прокурора та об’єктам контролю для відповідного реагування.
