Експертиза проєкту Держбюджету-2025: є можливість додаткового збільшення доходів на 13,5 млрд грн

Проєкт Державного бюджету України на 2025 рік уперше за останні три роки підготовлений з урахуванням вимог бюджетного законодавства, а саме на основі Бюджетної декларації на 2025–2027 роки. Водночас, невизначеність щодо тривалості воєнного стану, значна варіативність розвитку економіки та безпекові ризики ускладнюють оцінку реалістичності макроекономічного прогнозу.

Про це заявила Голова Рахункової палати Ольга Піщанська, представляючи Висновки за результатами експертизи проєкту Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», які затвердили під час засідання інституції 27 вересня.

За проєктом доходи державного бюджету у 2025 році становитимуть 2 трлн 336,3 млрд грн (на 22,2 % більше плану на 2024 рік).

Зростання передбачено за рахунок збільшення у 2024 році ставок:

–  військового збору з 1,5 до 5 %;

–  податку на прибуток для фінансових установ з 18 до 25 %;

–  акцизного податку на бензин на 12 %, дизельне паливо – на 21,5 %, скраплений газ – на 16,9 %, тютюнові вироби – в 1,5 раза.

Зростання доходів також передбачено за рахунок девальвації гривні, зростання імпорту, цін та коштів НБУ, зазначається у Висновку Рахункової палати.

Водночас є ризик недосягнення закладеного у проєкті Держбюджету-2025 прогнозного зростання імпорту і курсу гривні до долара США та, як наслідок, надходжень ПДВ із ввезених на митну територію України товарів і ввізного мита у 2025 році на 22,9 і 20,2 % відповідно.

Також, за оцінкою Рахункової палати, у законопроєкті не враховано можливих додаткових резервів надходження доходів до державного бюджету. Експертиза засвідчила, що Уряд має можливість додатково збільшити ці доходи на 13,5 млрд грн. Зокрема:

– на 1,3 млрд грн – за рахунок збору за видачу спеціальних дозволів на користування надрами та коштів від продажу таких дозволів, ураховуючи динаміку їх надходження у попередніх роках і 2024 році;

– на 12,2 млрд грн – за рахунок податку на прибуток підприємств за рахунок мобілізації 10 % податкового боргу та підвищення ставки податку на прибуток для банків за 2024 рік з 25 до 50 %.

Видатки державного бюджету пропонується встановити на рівні 3 трлн 938,2 млрд грн (на 5,4 % більше, ніж заплановано на поточний рік). Ключовими напрямами спрямування видатків у 2025 році залишаться:

– безпека й оборона – 2 трлн 193 млрд грн (56 % загального обсягу видатків та 25,9 % ВВП);

– соціально - гуманітарна сфера – 830 млрд грн (21,1 %);

– обслуговування боргу – 481 млрд грн (або 12 %).

Номінально заплановані на 2025 рік 40,8 млрд грн (8,7 %) видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення є меншими за затверджені на 2024 рік. Це відбулося через зменшення кількості отримувачів субсидій, пільг і допомог, адже ці видатки здійснюються відповідно до заявлених потреб.

Рахункова палата зауважує, що у проєкті Бюджету передбачено створення у спеціальному фонді державного бюджету фонду ліквідації наслідків збройної агресії без визначення обсягів надходжень і видатків цього фонду, що не відповідає вимогам частини другої статті 40 Бюджетного кодексу України, яка передбачає, що видатки мають бути деталізовані.

Щодо дефіциту Держбюджету-2025, то його пропонується встановити на рівні 1,6 трлн грн (зменшено порівняно з минулим роком на 11,1%), або 19,4% до ВВП, що у 6,5 раза більше встановленої Бюджетним кодексом межі.

Фінансування бюджету здійснюватиметься переважно за рахунок державних запозичень: їх обсяг становитиме 49,7 % запланованих надходжень. Водночас як зауважила Рахункова палата, для половини передбачених зовнішніх запозичень поки не визначено можливих кредиторів. Це посилює ризик недоотримання коштів.

Друга за обсягом стаття фінансування Держбюджету-2025 – надходження від приватизації державного майна. У законопроєкті передбачено зменшення обсягу надходжень за цією статтею на 20 % порівняно із затвердженим на 2024 рік. Водночас через невизначеність тривалості бойових дій та погіршення інвестклімату є ризики недоотримання цих надходжень, йдеться у Висновках аудиторів.

Загальний обсяг державного та гарантованого державою боргу на кінець наступного року за очікуваннями Уряду становитиме 8,6 трлн грн (збільшення на 35,2 %, порівняно з показниками на 31.08.2024). На кінець 2025 року державний борг складатиме вже 97% ВВП, а гарантований державою борг – 4,8 % ВВП.

Рахункова палата зауважує, що навіть після проведених 30 серпня 2024 року правочинів з державним і гарантованим державою боргом, показники загального обсягу державного і гарантованого державою боргу на кінець 2025 року зростуть. Витрати на його погашення й обслуговування, порівняно із затвердженими на 2024 рік, збільшаться на 25,3 % до 1 трлн 213 млрд грн.

У законопроєкті на 2025 рік пропонується збільшити видатки на надання трансфертів місцевим бюджетам на 13,8 %. Найбільше коштів пропонується спрямувати на освіту та охорону здоров’я. При цьому не передбачено видатків на грошову компенсацію за житло для деяких категорій осіб і їх родин.

«У законопроєкті також пропонується призупинити дію окремих нормативно-правових актів. Це суперечить законодавству, оскільки відповідно до Регламенту Верховної Ради України проєкт закону про Державний бюджет України на наступний рік не може містити положень про зупинення дії чи внесення змін до законів. Проаналізований нами документ містить і статті, положення яких не відповідають нормам Конституції України та Бюджетного кодексу України. З огляду на зазначене Рахункова палата вважає, що законопроєкт потребує доопрацювання», – підсумувала Голова Рахункової палати Ольга Піщанська.

Висновки за результатами експертизи проєкту Держбюджету-2025 буде надіслано Верховній Раді України та опубліковано на офіційному вебсайті Рахункової палати.