Людям із порушенням зору
Державна архітектурно-будівельна інспекція України як відповідальний виконавець бюджетної програми "Керівництво та управління у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду" (далі – Програма), на діяльність якої протягом 2016–2017 років та 9 місяців 2018 року загалом було спрямовано 357,5 млн грн, Програму виконала лише на 50 відсотків. Про це йдеться у Звіті про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених на виконання повноважень Держархбудінспекції, затвердженому на засіданні Рахункової палати. Відповідальний за проведення аудиту – член Рахункової палати Цезар Огонь.
За відсутності ефективного контролю Мінрегіону як головного розпорядника бюджетних коштів та дієвої системи внутрішнього контролю в Держархбудінспекції, останньою не забезпечено виконання в повному обсязі результативних показників, затверджених у паспортах Програми, а також допущено низку прорахунків при плануванні та непродуктивне використання бюджетних коштів.
Сектор внутрішнього аудиту, створений у структурі Держархбудінспекції, фактично працював лише рік. При цьому аудиторські звіти, складені за результатами внутрішніх аудитів, не відповідали Стандартам внутрішнього аудиту, затвердженим наказом Мінфіну. За результатами проведених аудитів Мінрегіоном порушень не було встановлено.
Унаслідок недотримання окремих нормативно-правових актів Держархбудінспекцією допущено непродуктивне використання коштів держбюджету, зокрема при підготовці проектів кошторисів і бюджетних запитів на 2016–2018 роки – необґрунтовано завищено видатки, за розрахунками аудиторів, на 1,2 млн гривень.
Аудитом встановлено відсутність належного контролю з боку Держархбудінспекції за дотриманням законодавства при укладенні договорів про отримання послуг та їх виконанням, що створило ризики ненадання таких послуг у повному обсязі.
Упродовж періоду, що перевірявся, Держархбудінспекцією під час закупівлі послуг з програмування, консультаційних послуг з питань програмного забезпечення та інтернет-послуг за 19 укладеними договорами на більш як 1 млн грн не дотримано принципів здійснення закупівель, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", зокрема таких як добросовісної конкуренції серед учасників, а також відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель.
Незабезпечення Держархбудінспекцією чіткої взаємодії між структурними підрозділами та належного контролю за видачею документів дозвільного характеру, сертифікатів та декларацій про готовність об'єктів до експлуатації спричинило відсутність достовірних даних про кількість виданих таких документів.
Центральним апаратом Держархбудінспекції не здійснюється облік даних щодо стану виконання виданих об'єктам нагляду приписів та надходжень до бюджету накладених штрафів.
Держархбудінспекцією не забезпечено ефективного державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, що призвело до низької результативності перевірок. Відсоток стягнених штрафів за результатами державного архітектурно-будівельного контролю становив близько 13 відс. (122,6 із 918,8 млн грн), а нагляду – лише 1,5 відс. (30 тис. грн із 2 млн гривень).
У 2018 році Держархбудінспекцією покладені на неї повноваження державного ринкового нагляду не виконувалися.
Аудитори відзначають, законодавство, що містить правові засади здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, в цілому сформоване. Проте потребують удосконалення окремі норми. На сьогодні відсутній перелік підстав і порядок відновлення дії зупиненої ліцензії, а також необхідно привести у відповідність нормативно-правові акти в частині визначення сертифікату про прийняття в експлуатацію добудованих об'єктів.
Про результати проведеного аудиту Рахункова палата поінформує Верховну Раду України та Кабінет Міністрів України.
Звіт та рішення Рахункової палати про результати аудиту будуть розміщені на офіційному веб-сайті Рахункової палати.
